— Гемантус Катаріна — рідкісна й екзотична квітка. Як цвіте, всі дивуються. Велетенська пухнаста куля, як моя голова завбільшки, усіяна дрібними квітками. Вважають, якщо рослина гарна, значить, капризна. Та ця зовсім невибаглива, — каже 33-річна Юлія Степаніва з Броварів на Київщині.
— Це цибулинна багаторічна рослина з родини амарилісових. Її батьківщина — Центральна й Південна Африка. Рід нараховує понад 50 видів, — розповідає столичний біолог Катерина Поліщук, 56 років. — У перекладі з грецького означає "кривава квітка". Таку назву має через червоний сік, що з'являється в деяких видах гемантуса при пошкодженні стебла. Суцвіття, ніби кульбаба — кошикоподібне, кулясте. Буває біле, жовте, рожеве, оранжеве. Та червоне — найефектніше. Має запах кокоса. Квітує більш як місяць.
На місці пелюсток з'являються червоні, немов намисто, ягоди. Вони не їстівні. Посадивши таку, можна виростити нову квітку. Легко розмножується цибулинами.
— Рослина любить сонце. Але від прямих сонячних променів може отримати опіки. Кінчики листків стають жовті. Тому найголовніше — забезпечити їй яскраве, розсіяне світло. Поливати слід по мірі висихання ґрунту теплою відстояною водою. Бо гемантус легше переносить недостачу вологи, ніж її надлишок.
Осінь–зима для квітки є періодом спокою. В цей час краще обрізати листя і стебло. А саму цибулину помістити в темне місце з температурою +12...14°C.
Цвіте рослина щороку. У період росту та цвітіння слід подбати про підживлення.
20 сантиметрів становить діаметр суцвіття гемантуса.
При пересадці не можна шкодити коріння
— Гемантус — невибагливий. Наприклад, вологість повітря для нього ролі не грає. Він добре почувається в сухому повітрі, не боїться протягів. Навпаки любить часті провітрювання. Єдине, важко переносить ушкодження коріння. Перестає цвісти. Тому пересаджувати потрібно обережно, — каже Катерина Поліщук. — Усю цибулеподібну частину стебла слід залишити над поверхнею землі. Для гемантусів краще підібрати широкі, але неглибокі горщики.
2 
1
Коментарі