Під зиму зайці, миші та полівки перебираються на садові ділянки і обгризають кору дерев. Пошкоджені рослини хворіють і гинуть. Аби зберегти сад, стовбури дерев треба захищати.
Насамперед із ділянки слід вчасно прибирати рештки рослин, особливо корінці, та звалища сміття, де селяться миші.
— У мене ділянка біля лісу, і щороку повно зайців. Одного разу попсували майже всю посадку дворічних яблуньок. Тоді я почав захищати свій сад. Молоденькі дерева зайці люблять найбільше, а ось десятирічних не чіпають, — розповідає Павло Зарічний, 47 років. Чоловік живе у приватному будинку біля Хмельницького, вирощує яблуні та груші.
Доки не замерзне ґрунт, Павло Володимирович міцно обв"язує стовбури очеретом, стеблами соняшнику, полину, осоки та ялиновим гіллям (верхів"ям донизу). Ретельно укриває нижню частину деревця.
Мішки вимочувала в настої хвої
— Спочатку відгребіть від стовбура трохи землі, а після обв"язки закидайте знову. Так надійніше. А під час відлиги сніг навколо стовбура треба втоптувати — мишам та полівкам важко проривати нори через утрамбований сніг. І для дерев це корисно. Навесні волога триматиметься довше, — додає.
39-річна чернівчанка Тетяна Ломарюк свій сад захищає старими колготками. Якісні "капронки" слугують їй три-чотири роки.
— За рік ми з донькою зношуємо по 20 пар колгот. Тож матеріалу вистачає. Розрізаю панчохи навпіл та бинтую ними стовбури і, на скільки вистачить терпіння, скелетні гілки. Навесні всі деревця цілі, а колготи лише злегка погризені, — розповідає жінка.
Щоправда, так можна захиститися від зайців, а ось мишам вони не завжди завадять. Якщо сад атакували останні, жінка радить використовувати пластикові пляшки.
— Від півторалітрової чи дволітрової пластикової пляшки відрізаєте горлечко та дно. Розрізаєте пластиковий циліндр, надягаєте його на стовбур і зв"язуєте мотузкою. Треба щільно притулити пляшку до землі, тоді миші її не візьмуть, — пояснює пані Тетяна.
Жителька столиці Галина Мирненко, 58 років, має ділянку в місті Обухів, біля Києва. З гризунами бореться спеціальними бинтами чи склотканиною. Дерев у жінки мало — на матеріал витрачає небагато.
— Аби кора не підіпрівала, між тканиною і стовбуром устромляю дві-три невеличкі гілочки. Тоді не треба знімати обгортку після першого потепління, бо одного разу зайці обгризли дерева вже навесні.
Раніше замість склотканини жінка використовувала нарізані товстими смугами старі мішки, вимочені в настої хвої. Гризуни не люблять цього запаху і дерев не чіпають.
Від зимуючих шкідливих комах кору плодових дерев обприскують захисними розчинами.
— Зазвичай люди прискають мідним купоросом, але я раджу замінити його на 8–10-відсотковий розчин сечовини, або аміачної селітри. Бо через високу вологість повітря купоросом можна попекти молоді гілки, — пояснює Валентина Дружкова, 48 років, агроном-консультант столичного магазину "Садівник", що біля метро Лісова.
Якщо восени погода була сира й тепла, коли активно розвиваються грибкові інфекції, обробку бажано повторити навесні.
Стару кору треба почистити
Під старою відмерлою корою, у тріщинах на гілках, ховається гусінь яблуневої і сливової плодожерки. А біля основи дерева "селяться" круглі з жовтими ворсинками яйця шовкопряда.
— У середині листопада треба пошкрябати кору та вичистити шкідників на папірець. А потім обов"язково спалити, — радить садівник Павло Зарічний із Хмельницького.
3 
1
Коментарі