Ексклюзиви
Понеділок, 17 серпня 2009 18:16
Микола Рябчук
Микола Рябчук
Микола Рябчук

Свобода слова

 

В одному з моїх улюблених анекдотів совєтських часів оповідалося про чоловіка, котрий, побачивши в телевізорі виступ Брежнєва, перемкнув канал, але й там був Брежнєв. Тоді він знов перемкнув канал, тоді знов, і на екрані з"явився дядя в цивільному, котрий помахав йому кулаком і сказав: "Я тобі, падла, поперемикаю!.."

За совєтів я не мав телевізора і, гадаю, це заощадило мені трохи здоров"я. Дядя в цивільному, звісно, мав рацію. Не в тому сенсі, що телевізор здатен кого-небудь у чому-небудь переконати. А в тому сенсі, що телевізор робить людину пасивним засвоювачем уявлень, які видаються "нормальними".

Сьогоднішня пропаганда, на відміну від тупої совєтської, безмірно плюралістична. Її не надто й цікавить, правильно це чи ні, добре, а чи погано, правдиво чи навпаки. Головне — "нормально". Так було і так буде. Вона формує конформістів і циніків куди ефективніше, ніж дяді в цивільному могли собі мріяти. Брежнєв би плакав.

Я тримав свого часу фотопортрет Брежнєва в холодильнику, порожньому, як совєтські крамниці. Портрет був великий, у маршальському мундирі, з орденами на грудях і навіть на череві. То був мій телевізор: варто лише відчинити дверцята — і в яскравому світлі з"являвся народний улюбленець.

Я тримав фотопортрет Брежнєва в холодильнику

Але як помістити в холодильник всю сьогоднішню телевізійну нечисть, що переповзає з одного каналу на інший, від одного шустера до другого, і самозабутньо бреше, і ми знаємо, що вона бреше, і вона знає, що ми знаємо, але все це не має ніякого значення. Бо головне — переконати нас, що це і є нормально, що так було і так буде, перемикай — не перемикай, голосуй — не голосуй, думай — не думай?

Дядя в цивільному сьогодні би плакав. Від щастя.

Зараз ви читаєте новину «Свобода слова». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

13

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода