"Будем повставати, забастовки робити, дороги закриємо і буде всьо. Уряд вже попередили. Вони хотять ліквідувати Гуцульщину, яку представляє Верховинський район. Був райвідділ поліції у нас, тепер тільки в Косові, була прокуратура, тепер найближча в Надвірній. Хочуть у Косові госпітальний округ робити, а як люди з далеких гірських сіл туда доберуться за 70 кілометрів?", - 72-річний Михайло Ославський підвозить центральною дорогою села Криворівня Верховинського району на Івано-Франківщині до сільського стадіону. Тут проходить один із заходів Першого міжнародного форуму Східної і Центральної Європи Via Carpatia. Він відбувався із 23 по 30 червня.
"Я викладач Прикарпатського університету. Родом із цих країв. Був головою районного осередку Руху. Леніна скидав у 1990-х у Верховині. І тепер скину тих, які заважатимуть гуцульським селам процвітати. Сюда на Форум з'їхались найвищі чини Польщі, Литви. Буде міжнародний розголос про наші проблеми", - Ославський припарковує чорний Mersedes біля продуктового магазину і виходить. Він у вишиванці та світло-сірому костюмі. На грудях має прикріплений значок тризуба й орден Героя України.
Підходить до столика, де заповнюють анкети учасників на міжнародну конференцію "Коло Вінценза. Майбутнє Карпат". Її проводять у двох конференц-залах - на стадіоні ними слугують шатра, обшиті білими тентами.
"Будемо вшановувати пам'ять Станіслава Вінценза. Він тут жив і був одним із найбільших захисників України у 1930-х роках. Є автором гуцульського епосу "На високій полонині". Також хочемо привернути увагу Києва до особливості життя у високогірних районах. Важливо, щоб проводячи адміністративну реформу враховували потреби гуцулів. Щоби реформа не шкодила, а розвивала цей регіон", – додає Микола Княжицький.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Литовський політик розповів, що допоможе розвинути сільське господарство в Україні
"У 2016 році уряд визначив туризм одним із пріоритетних напрямків розвитку України. У 4 областях українських Карпат усі 12 місяців є туристи. Це єдиний такий регіон. 2003 року Україна підписала Карпатську конвенцію. Визначили, що Україна розвиватиметься і співпрацюватиме з країнами-сусідами – Польщею, Румунією, Словаччиною, Угорщиною. Плануватиме розвиток гірських регіонів", - каже заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Михайло Тітарчук.
Говорить про відкриття 4 регіональних філій у Львові, Ужгороді, Івано-Франківську та Чернівцях, де розроблятимуть та контролюватимуть стан розвитку Карпат.
"Стратегії "Альпи" і "Дунай" мають потужне фінансування з Європейського Союзу. Мусимо побачити стратегію Карпат у фінансовому забезпеченні. Понад 2 роки працюємо у групі дружби Польща-Україна. Саме Польща ініціювала, щоб ця Карпатська стратегія дійшла до Брюсселю. Вже у 2020 році її можуть затвердити", - зазначає народний депутат Оксана Юринець.
Перед дискусією про українсько-польський діалог пропонують навушники для перекладу. Їх одягають троє із сотні слухачів
Міністр інфраструктури Володимир Омелян на конференції повідомив, що вже наступного року продовжать автобан від Варшави на відрізку Краковець – Львів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Омелян повідомив, що буде з платними дорогами в Карпатах
Перед початком дискусії про українсько-польський діалог учасникам пропонують навушники для перекладу промов. Їх одягають троє із близько сотні слухачів.
Його підтримує посол Польщі в Україні Ян Пєкло:
"Польща виступає в ЄС за санкції щодо Росії через агресію в Україні, представляє інтереси України у НАТО і радбезі ООН. Пропонуємо призначити спецпредставника ООН на Донбасі і надіємося на плідну взаємну співпрацю", - говорить Ян Пєкло.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розповіли, для чого Польщі потрібна Україна
Через дорогу від стадіону розташувались ятки з вишиванками і павільйони із пластмасовими столиками, де продають їжу.
"Курочка - 20 гривень, шашличок - 30 гривень за сто грам, бограч - 50 гривень. Ми приїхали із Чернівців на запрошення організаторів. Працюємо з різними районами на таких заходах. Поки що в ноль ледве виходимо, але на вихідні тут буде більше люду, то заробим", - каже 40-річна Наталія Анака. Поправляє український вінок на голові чорними поліетиленовими рукавицями.
Село Криворівня - одне з найстаріших у районі. Засноване 1654 року. Розташоване біля вигину річки Чорний Черемош. Назва Криворівня пішла від того, що річка тут має форму зигзагу, а оточує її пряма частина суші. Тут живуть 1,5 тис. осіб. У кінці XIX століття фольклорист Василь Гнатюк назвав Криворівню "українськими Афінами". Сюди приїжджали відпочивати художники, поети, письменники, музиканти, історики. Серед них: Іван Франко, Леся Українка, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Михайло Драгоманов, Гнат Хоткевич. З 1906 по 1914 роки у Криворівні жив історик і політичний діяч Михайло Грушевський. Життя і звичаї гуцулів надихнули Михайла Коцюбинського до написання повісті "Тіні забутих предків". Це було в 1911 році, а вже у 1964-му Сергій Параджанов зняв фільм за мотивами цього твору. Його фільмували у Криворівні і Верховині.
У центрі поряд зі стадіоном розташовані головні адміністративні будівлі села – сільрада, школа, будинок культури. Поряд музей Івана Франка, де колись жив письменник.
"А ви знаєте такого Дмитра Гамаша? У вашій газеті працював. Він звідси родом", - усміхається директор Франкового музею Василь Зеленчук. Піднімаємося п'ятьма сходинками до дверей. Директор затримується, щоб відповісти на телефонний дзвінок. Поправляє окуляри й запрошує сідати на лаву, застелену гуцульським тканим покривалом в одній із кімнат музею.
Каже, в селі особливі природні умови.
"Село розташоване, мовби в амфітеатрі. Частина гори огортає його. Ми заховані від вітру. Кажуть, енергетика у таких місцях дуже добра. Але в радянські часи наші традиції дуже постраждали, через що втратили частину тої автентичної енергетики, яка пов'язана з природною. Більше 30 років у нас не ходили колядувати, як то колись було заведено. На весілля стали вбиратися в білі плаття і костюми. А до 1960-х років білий колір у нас вважався кольором трауру", - розповідає Василь Зеленчук. Зачиняє двері до музею зсередини, бо звуки музичного перформансу зі сцени Форуму заважають розмові.
Вважалося, все, що бачить гуцул із хати, - то його власність
Тепер, каже, у селі все менше людей ведуть традиційне господарство. Тримають менше овець, корів, коней. Бо доводиться задешево здавати м'ясо. Заробляють на туристах, яким здають кімнати, або працюють у Верховині.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як фермерам продавати органічну продукцію у 5 разів дорожче
"Там небагато робочих місць. В основному в торгівлі працюють, або на 2 деревообробних підприємствах. А туристів більше у Дземброні і Верховині. У нас немає великих готелів і садиб, що можуть приймати велику кількість людей", - каже він.
До греко-католицької церкви Різдва Пресвятої Богородиці від центру села потрібно пройтися близько півкілометра у бік Буковецького перевалу. У повітрі чути запах асфальту.
Дерев'яна церква розташована на горбку. До неї йдемо вгору стежкою, вистеленою бруківкою. На церковному подвір'ї кілька могил із хрестами. З будинку біля церковного подвір'я виходить отець Іван Рибарук. Говоримо, сидячи на лавці біля стіни храму.
Витягує із нагрудної кишені сірої сутани мобільний і стає сфотографуватися.
"Краще з цього боку. Вже двічі тут зі Славком Вакарчуком фотографувався".
"Хлопці, тільки прошу вас, не ляпніть нам фарбою на голови", - жартує отець.
"То вже восьма. У нас сієста. Будемо спускатися", - відповідають ті.
"Мы с Херсона приехали отдыхать. Несколько лет ездим сюда", - розповідає дорогою.
До "Хати-гражди" одночасно з нами підходить хранителька музею Василина Зеленчук. Вона у гуцульському строї: вишитій синім, жовтим, червоним і зеленим кольором сорочці, плахті, постолах. На шиї - древня гуцульська прикраса зі старовинних монет – згарда. Синіми від чорниць пальцями тримає ключі від хати.
"Хороми – це сучасний коридор. Чим ширші вони – тим заможнішим був господар. Тут зберігалися знаряддя праці. По праву руку – вхід до кімнати".
"Зібралися з кумами і приїхали машиною з Косова, це за 27 кілометрів. Рідко на фільми ходимо. Найближчий кінотеатр аж в Івано-Франківську. Тільки вказано, що фільм 16+. Але моєму Андрійку 12 років, то вже хай дивиться", - каже Галина Максим'юк. Сина її чоловік тримає на колінах.
"Ми проїхали півсвіту з цим фільмом. Азіати, корейці, китайці теж бачили наші гори, нашу природу, традиції. А співвітчизники, які на заробітках у Європі, плакали, коли дивилися на свою Україну. Ми несли українську культуру, як колись Параджанов показав її світові. Вважаю, це один із найкращих способів популяризувати Карпати", - говорить він.
"Держава приділяє значну увагу розвитку кіно в Україні. Цього року виділили мільйон гривень на створення фільмів. За три роки ми створили низку кінокартин, які відвойовують касу у голлівудських і вже точно відвоювали в російських. Є тенденція, коли одним з головних дійових осіб стають регіони. Цього року мав вийти фільм "Черкаси". У Кривому розі на Дніпропетровщині побудована локація концтабору, яку тепер відвідують сотні туристів. У Прилуках на Чернігівщині знімали фільми, і там тепер теж пролягає туристичних маршрут. У Карпатах зараз триває робота над стрічкою "Захар Беркут". Тобто кінозйомки теж є потужним внеском у розвиток туризму", - підсумовує перший заступник голови Держагентства з питань кіно Сергій Нерет.
4 
1
Коментарі