З 22 по 30 вересня в Україні відбувалось масштабне стратегічне командно-штабне навчання "Об'єднані зусилля – 2021".

До маневрів залучили усі види й роди ЗСУ. 12,5 тис. військовослужбовців, 85 танків, 420 броньованих машин, 50 різноманітних артсистем, 30 літаків та вертольотів, до 20 одиниць плавскладу Військово-морських сил.

До українських навчань долучились військові 15 країн-партнерів, 11 з яких — члени НАТО. Спостерігали за навчаннями й представники Стратегічного командування Північно-атлантичного альянсу.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ракети, авіація, стандарти НАТО: показали вражаючі кадри з навчань української армії

‒ Це навчання винятково оборонного характеру, ‒ наголосив головнокомандувач ЗСУ Валерій ЗАЛУЖНИЙ. ‒ Спрямоване на захист України, підвищення її оборонних спроможностей та взаємосумісності зі збройними силами держав-партнерів.

24-25 вересня в північно-західній частині Чорного моря відбулась частина морської складової "Об'єднаних зусиль — 2021". Кораблі та катери Західної військово-морської бази здійснили перехід морем, організували протиповітряну та протикатерну оборону, артилерійські стрільби, заходи протипідводної й протидиверсійної боротьби та висадку морського десанту на необладнану ділянку узбережжя з залученням авіації Повітряних сил ЗСУ.

Кореспондент Gazeta.ua два дні провів на борту малого броньованого артилерійського катера "Костопіль" спостерігаючи за морськими маневрами.

На причалі військово-морської бази "Південь" в Одесі стартує морська складова навчань "Об'єднані зусилля ‒ 2021". Сушею снують вантажівки, на кораблях і катерах ‒ постійний рух офіцерів і матросів. Помітно, для цих хлопців бойовий вихід ‒ не новина. Палуба малого броньованого артилерійського катера ‒ МБАКа ‒ "Костопіль" зустрічає звуком споряджання у стрічку 30-міліметрових боєприпасів.

Із бойової рубки з'являється офіцер, стежить за роботою матросів. 27-річний Богдан Яцько 7 років тому, під час анексії Криму Російською Федерацією, разом із товаришами-курсантами Академії військово-морських сил імені Нахімова співав гімн України, коли росіяни піднімали свій прапор над навчальним закладом. Сьогодні старший лейтенант ‒ командир броньованого катера.

"Костопіль" – найновіша одиниця плавскладу українського флоту. Введений 5 вересня торік. Катер названо на вшанування уродженця Костопільського району на Рівненщині, морського піхотинця Олексія Кондратюка, який загинув 2017 року під Маріуполем. За рік судно взяло участь у спільних навчаннях типу PASSEX, Sea Breaze-2021 та інших, у параді 30-ї річниці Незалежності в Києві.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Військовим у зоні ООС дозволили стріляти у відповідь - головнокомандувач ЗСУ

– Стій отут, біля командира. Слідкуй за його діями, як віддає команди екіпажу, як здійснює радіобмін, задавай питання, — наставляє Владислава Тригуба, курсанта 5 курсу Морської академії, капітан-лейтенант Іван Долгих. Хлопець киває, хвилюється. Для нього це перший похід на бойовому катері і четвертий вихід у море.

– Змінився вітер. Аби вас не розвернуло на "Прилуки", будете виходити першими, — говорить офіцер із пришвартованого поруч МБАКа "Нікополь".

Команда віддає кінці, і катер починає маневрування Практичною гаванню. Кілька хвилин – і Одеса стає тонкою лінією на горизонті. Наступну добу суша лише раз з'явиться в полі зору.

Фото: Анатолій ГАЄВСЬКИЙ

Чим менший корабель, тим більші на ньому моряки. На "Костополі" ця морська аксіома помітна неозброєним оком. Кожний із 5 членів екіпажу має кілька посад і обов'язків, повинен могти замінити товариша.

За дві години "Костопіль" та "Нікополь" приєднуються до корабельної групи. Вона відпрацьовує маневрування за натівським стандартом. Команди і доповіді про їх виконання подають англійською. Різні за водотонажністю та маневреністю кораблі стають механізмом, який синхронно змінює напрямок руху, стрій і порядок у ньому.

 

Командир оперує одночасно п'ятьма радіостанціями, налаштованими на різні хвилі: зв'язок із групою, командуванням, сусідніми кораблями й катерами тощо. Навігаційні прилади – теж його завдання. І, звісно, він керує екіпажем.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зенітники ЗСУ провели видовищні бойові стрільби

Поки катер маневрує, з житлового модуля чути запах тушкованої картоплі. Тимчасово "обов'язки кока" виконує 22 річний Ярослав Семенчук.

– У нас немає кока, – сміється Ярослав, – Коли в морі, готуємо по черзі. На катері я старший комендор, обслуговую бойовий модуль, який знаходиться на баку (в носовій частині – ред.).

Починається обід, надворі сутеніє. Маневрування групи продовжується. Командир обідає прямо на рубці. Раптом у радіостанції повідомляють про морську ціль, завдання – знайти та доповісти.

"Костопіль" відправляється в район пошуку противника. На ходовий місток підіймається Юрій Коробкін, вдивляється в бінокль. Головному корабельному старшині 33 роки, 13 із них він на флоті. Бачив підлість росіян під час анексії Криму. Служив на навчальних катерах "Нова Каховка", "Сміла", корветі "Вінниця", допоміжному кораблі "Південний", МБАКу "Кременчук" і тепер – "Костопіль".

 

На горизонті з'являється червона цятка. Оптичні прилади бойового модуля фіксують навчальну ціль, командир отримує наказ на знищення. 20-річний командор-сигнальник Бодан Ткачов підіймає на кормовому флагштоку червоний прапор. Матрос родом із окупованої Макіївки Донецької області. Закінчив морський ліцей і вже три роки на флоті. Окрім сигнальника на катері Богдан обслуговує бойовий модуль, який знаходиться на кормі.

"Костопіль" робить маневр, аби ціль розташувалась по борту, і з двох бойових модулів відкриває вогонь. Слідом за катером вогонь по цілі відкривають інші судна бойової групи.

Відстрілявшись, "Костопіль" покидає район стрільб. Спадає щільна темрява. Навігаційні прилади показують, що катер – у північно-західній частині Чорного моря.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вперше в історії українські та американські військові провели спільне десантування

– Зараз станемо на якір, а завтра продовжимо, – каже Юрій Коробкін.

Із радіостанції надходить команда провести протидиверсійні заходи. Екіпаж кидає за борт гранати. Море стихає, ніби відпускаючи "Костопіль" відпочивати. Командир ще звітуватиме про роботу, працюватиме з паперами. Старшина прочитає повідомлення, доповість прогноз погоди і повідомить, що завтра о 4:53 знімаємось з якоря.

 

До сходу сонця радіостанції знов заповнили шумом бойову рубку. "Костопіль" запускає двигуни, і на багряному горизонті з'являється корабельна група. Командир сповіщає екіпаж: "Навчальна тривога". Отже, починається "Бій за висадку".

 

Небом проносяться штурмовики Су-25, за ними – гелікоптери Мі-8. Десантні кораблі під прикриттям катерів впритул підходять до берега, морська піхота ступає на сушу. Продовжують висадку гелікоптери.

Екіпаж "Костополя" отримує наказ: "Знайти і знищити броньовану техніку умовного противника". Налагоджений механізм знов запущений, і за кілька хвилин монітор керування бойовими модулями покаже, що гармати захопили ціль. Відбиваючись від палуби, гільзи котяться в море.

 

Один за одним в ефірі радіостанції звучать звіти з кораблів про виконані завдання. А отже, можна повертатися в порт. "Костопіль" та "Нікополь" покидають корабельну групу і беруть курс на Одесу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти вгатили по ЗСУ з гранатометів. Чим закінчилося

– Оцінюю нашу роботу добре. Поставлені завдання ми виконали, швидко орієнтувалися в ситуації та виправляли помилки, – каже командир.

Різко погіршується погода. Метеослужба попереджає про хвилювання до 4,5 балів. Для осіннього Чорного моря така зміна погоди — норма.

– А можеш ще раз повторити? – жартує старшина, коли катер, зриваючись з хвилі, кидає об воду. 50-тонний МБАК носить морем, ніби корок. В ілюмінатори ледь можна розгледіти, що "Костопіль" ще над водою. Але екіпаж абсолютно спокійний. Катер тримає швидкість у 16 вузлів.

Нарешті заходимо в гавань, збавляємо хід. Плавно заходимо в Практичну гавань.

– Зараз почнеться найскладніша частина походу, – говорить курсант Тригуб. – Швартування. Це дуже складна робота.

 

На причалі вже чекає команда. Екіпаж "Костополя" подає кінці, синхронна робота канатів, людей, двигунів – і за 10 хвилин на палубу падають сходні для виходу на берег.

– Не буде занадто, якщо напишу, що ми потрапили в потужний шторм? – запитую в Богдана Яцька. – Для нас це не вперше. А вам, мабуть, надовго запам'ятається, – сміється командир.

×