Ексклюзиви
Вівторок, 21 липня 2020 10:37

Як добувають залізну руду - вражаючі подробиці про роботу кар'єрів
17

- Респіратори і рукавички є? Без них на територію кар'єру не впустимо. Правила безпеки, - троє охоронців у захисних окулярах та картузах заходять в автобус на в'їзді до Єристівського гірничо-збагачувального комбінату в місті Горішні Плавні на Полтавщині. Перевіряють документи. Звіряють списки з іменами відвідувачів. Якщо вас там немає, доступ на об'єкт заборонять.

Перевірка закінчується за 3 хв. Чоловіки поправляють нагрудні рації та ствердно кивають колегам на вулиці: "Все добре". Шлагбаум піднімається. Бус повільно підкочується до сучасної зелено-сірої одноповерхової будівлі із двома новенькими альтанками поруч. Їдальня "Гірник" - перший пункт, куди потрапляють туристи. Там проінструктують з техніки безпеки, видадуть респіратори, каски з написом "Гість" та помаранчеві жилетки — обов'язкові атрибути для перебування на ГЗК. Призначать уповноваженого, який супроводжуватиме групу.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Їдальня "Гірник". Тут працівники комбінатів отримують комплексне харчування. Також на територіях ГЗК працюють пункти роздачі їжі
Їдальня "Гірник". Тут працівники комбінатів отримують комплексне харчування. Також на територіях ГЗК працюють пункти роздачі їжі

Єристівський ГЗК межує із Полтавським та Біланівським гірничо-збагачувальними комбінатами. Родовища розташовані у Горішніх Плавнях, за 310 км від Києва. Там у промислових масштабах добувають залізну руду. За кордон щороку експортують мільйони тонн залізорудних котунів — так у гірничій справі називають готову продукцію, яка пройшла переробку. Котуни важливі у світовому виробництві - з них виплавляють метал.

Три ГЗК — входять до групи Ferrexpo — найбільшого виробника та експортера залізної руди серед країн колишнього СРСР. Компанія належить до трійки найбільших постачальників котунів у світі. Забезпечує роботою понад 10 тис. людей — переважно жителів Горішніх Плавнів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майбутнє близько - величезні самоскиди їздитимуть Єристівським кар'єром без водіїв

- Радий бачити, - усміхається генеральний директор Єристівського комбінату Крістофер Метью Соціо. Швидко говорить англійською. Перекладає невисока блондинка поруч. Менеджер у масці та світловідбивній сорочці зустрічає на вході до диспетчерської комбінату. Пропонує зайти у фоє.

- Прохання дотримуватися дистанції. Виконуйте правила карантину, - просять працівники ГЗК.

Фоє від двокімнатної диспетчерської розділяє скляна стіна. У першій кімнаті за роботою в Єристівському кар'єрі стежать двоє працівників. На столах — по три монітори, де виведені параметри та дані з усієї техніки, розташованої в родовищі. Є можливість керувати системою водовідливу. На стіні два величезних монітори, які в режимі реального часу показують кар'єр. Веб-камери періодично переключаються на різні його частини. Видно, як дорогою рухається навантажений самоскид.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Диспетчери слідкують за роботою в Єристівському кар'єрі. Можуть прокладати маршрути машинам, керувати системою водовідливу
Диспетчери слідкують за роботою в Єристівському кар'єрі. Можуть прокладати маршрути машинам, керувати системою водовідливу

- Із диспетчерської відбувається оперативне управління усім парком великовантажних автомобілів, - каже Крістофер Метью Соціо. - Все онлайн. Наші працівники мають можливість вчасно реагувати на будь-які проблеми та приймати зважені рішення. Інвестуємо й у технології, які дозволять відслідковувати технічний стан обладнання. Інформація теж стікатиметься сюди. Диспетчерська — мозок комбінату, - не без гордості каже гендиректор.

На комбінаті є система, яка допомагає розподіляти техніку у кар'єрі автоматично

Оператор може віддалено побудувати маршрут автомобілю або екскаватору.

- На комбінаті є система, яка допомагає розподіляти техніку у кар'єрі автоматично — будує алгоритм, виходячи з параметрів віддаленості, потреби у машинах. Допомагає диспетчеру зрозуміти — в яку точку відправити автомобіль, - продовжує Крістофер. - Диспетчер — ключова особа. У кар'єрі є обід, перезмінки, зупинки техніки. Оператор має на все це зважати та вирішувати, куди переправляти машини, які продовжують працювати. Реагує і на поломки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кременчуцька лікарня отримала апарат ШВЛ від Біланівського ГЗК Ferrexpo

Диспетчер відправляє вказівки не людині, а машині, зауважує гендиректор:

- Вказівки надходять у бортовий комп'ютер автомобіля. Він інформує водія. Наприклад, про перебудування маршруту. Шофер підлаштовується.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Диспетчерська - мозковий центр Єристівського ГЗК, каже гендиректор комбінату Крістофер Метью Соціо
Диспетчерська - мозковий центр Єристівського ГЗК, каже гендиректор комбінату Крістофер Метью Соціо

У другій кімнаті операторів теж двоє, але задача інша — контролюють буріння. Спеціальні станки з обертальними верстатами-долотами діаметром у 25 см - просверлюють гірську породу на дні родовища. Доходять до глибини у 17 м. Буріння — один з основних процесів у видобутку руди. Формує свердловини, в які заливається вибухівка. Після підриву — гірська порода опиняється на поверхні. Можна збирати руду.

- Буріння виконує робот. Я тільки контролюю. Іноді бувають збої. Тоді треба втрутитися у процес та перевести обладнання у ручний режим, - за столом перед 4 моніторами сидить диспетчер Станіслав Вовк, 48 років. Має пульт управління буровим станком. За допомогою джойстиків, схожих на кермо у літаках Airbus, може перемикати апарат із ручного в автоматичний режим. І навпаки. - На станку у кар'єрі встановлено 4 камери. Бачу все у режимі онлайн. Камеру можна наближати до техніки. Можу глянути, що відбувається із бурінням у напарника і щось підказать.

Буріння виконує робот. Я тільки контролюю

Пульт управління має невеликий дисплей, куди виведені параметри бурового станка — глибина, на яку треба пробити породу, швидкість обертання. Вказана загальна кількість метрів, які вже пробило долото.

Станіслав вимикає автоматичний режим та переходить у ручне буріння, крутить джойстиком. Візуально на екрані нічого не змінюється — верстат обертається з тією ж швидкістю.

- За 11-годинну зміну можна набурити і 10, і 20 свердловин. Все залежить від міцності порід, - розповідає. - Одним долотом пробиваємо до кілометра. Це дві-три зміни. Потім верстат треба міняти. Спиняємо його, працівники знімають та ставлять інше.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Диспетчер слідкує за роботою бурового станка, який працює в Єристівському родовищі. За потреби може переводити обладнання із автоматичного в ручний режим. І навпаки
Диспетчер слідкує за роботою бурового станка, який працює в Єристівському родовищі. За потреби може переводити обладнання із автоматичного в ручний режим. І навпаки

По диспетчерських розвішені оголошення з телефонами, куди дзвонити при позаштатних ситуаціях. Але таких не буває. Технологія працює ідеально, переконують працівники.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Горішні Плавні визнали найменш забрудненим промисловим містом країни

Територія навколо адмінбудівель Єристівського ГЗК викладена сірою плиткою. Попри гірниче виробництво — пилу немає. На комбінаті за цим слідкують, кар'єри та територію поливають зі спеціальних автомобілів Caterpillar-777D, що можуть перевозити 90 т рідини.

- Це машина посередині, - Крістофер Метью Соціо проводить у внутрішній двір комбінату, де у ряд стоять три величезних автомобілі. Колеса зафіксовані спеціальними підпірками, аби техніка випадково не покотилася. - Праворуч — сервісна машина для обслуговування техніки в кар'єрах - дозаправляє, доливає масло та рідини.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Три автомобілі Сaterpillar припарковані на території Єристівського гірничо-збагачувального комбінату. Машини працюють у кар'єрі
Три автомобілі Сaterpillar припарковані на території Єристівського гірничо-збагачувального комбінату. Машини працюють у кар'єрі

Вражає жовтий самоскид Caterpillar-793D, який здатний перевезти 220 тон вантажу. Машина заввишки у понад 6 м. Її колеса майже удвічі вищі за людину. Таких самоскидів на ГЗК 15. Один коштує $4-4,5 млн.

До кінця наступного року найбільші машини Єристівського комбінату хочуть повністю автоматизувати. Їздитимуть без водіїв.

- Перші шість мають поїхати самостійно вже до кінця цього року, - пояснює Соціо. - Автоматизація передбачає, що машина самостійно почне виконувати вказівки. Водії бояться, що втратять роботу. Це не так. Людей перевчимо працювати по-іншому. Отримають нові вміння, які покращать їхню роботу. На комбінаті не буде скорочень.

Автоматизація відбуватиметься поетапно, упевнений керівник ГЗК.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ferrexpo за минулий рік сплатила понад 2,8 млрд грн податків і зборів

- Система має бути відшліфована і не давати збоїв. Бо наш пріоритет — безпека. Машина спинятиметься, якщо втрачатимемо із нею GPS-зв'язок. Або коли на дорозі буде перешкода.

Перші шість машин мають поїхати самостійно до кінця року

Після відшліфування роботи автоматизованих машин на Єристівському ГЗК вони з'являться і на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті, який добуває залізну руду із більшого кар'єру.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Самоскид Сaterpillar-793D. Здатний перевозити 220 тон вантажу. До кінця наступного року всі такі автомобілі на Єристівкському ГЗК автоматизують. Зможуть їздити без водіїв
Самоскид Сaterpillar-793D. Здатний перевозити 220 тон вантажу. До кінця наступного року всі такі автомобілі на Єристівкському ГЗК автоматизують. Зможуть їздити без водіїв

Техніку підприємства обслуговують у ремонтному цеху. Машини марки Hitachi оглядають у середньому раз на два тижні. Caterpillar — раз на місяць.

- Найважча поломка — заміна двигуна. На такий ремонт іде до п'яти діб. Працює бригада із трьох-чотирьох людей, - говорить начальник управління з ремонту 42-річний Руслан Білоконь. - Крім 220-тонників маємо машини Caterpillar вантажністю 180, 136 та 90 тонн. Є Hitachi, які возять по 180 тон.

1

тонну дизельного палива споживає 220-тонний автомобіль Caterpillar за 10 годин роботи. Її часто дозаправляють у самому родовищі. Машина їздить кар'єром зі швидкістю у 40-50 км/год. На більшу швидкість така техніка не розганяється.

- Щоб управляти найбільшою машиною — потрібно звикнути до габаритів, - говорить директор з виробництва Єристівського ГЗК Едуард Шкурін. - Один водій звикає за 2 зміни, а другому не вистачить і 3 місяців. Маємо програму навчання, є інструктори. Як правило, беремо водіями на габаритні самоскиди шоферів, які вже мають досвід і працювали хоча б на невеликих самоскидах — на 40 тон. Обов'язкова водійська категорія С.

На комбінаті працюють близько 100 шоферів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ferrexpo інвестує в сонячну електростанцію

Оглядовий майданчик Єристівського комбінату нагадує альтанку, вибудувану напівколом. Під ногами шурхотить дрібне каміння. На краю — невисока металева огорожа. Працівники просять надто близько до неї не підходити.

Сам кар'єр — нагадує глибоку впадину із дорогою-серпантином. По ній курсують самоскиди. У рік вивозять бдизько 12 млн т руди. Цього достатньо, аби сформувати понад 6 млн т котунів.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Дівчина фотографує Єристівський кар'єр
Дівчина фотографує Єристівський кар'єр

- Кар'єр заснований у 2008 році. Розробка починалася невеликими екскаваторами та самоскидами, - обводить рукою родовище Едуард Шкурін. Показує на темну частину кар'єру. - Це — рудне тіло. Руда добувається з різних горизонтів. Після підриву свердловин ми її збираємо у самоскиди. Вони везуть на перевантажувальні пункти. Копалини вантажаться у вагони та доставляється на Полтавський ГЗК. Там роблять залізорудний концентрат або котуни.

175

метрів — глибина Єристівського кар'єру. Довжина — 2,5 км, ширина — 1,5 км.

1,1

млрд т руди є в Єристівському родовищі, за оцінками експертів. Її добуватимуть ще щонайменше 20 років. На 2020-й вийнято близько 180 млн кубометрів гірської маси. Із неї вибрали 90 млн т руди, яка була відправлена у виробництво.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Єристівський кар'єр почали розробляти у 2008 році. Нині має глибину у 175 метрів
Єристівський кар'єр почали розробляти у 2008 році. Нині має глибину у 175 метрів

- Наша діяльність направлена на експорт і ми сильно зав'язані на світовому ринку. Було побоювання, що через коронавірус будуть негативні тенденції. Але цього не сталося. Стабільно працюємо, - говорить фінансовий директор Єристівського ГЗК Володимир Леонов, 41 рік.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КрАЗ випустив автомийку - здатна чистити навіть гірничу техніку

Кар'єр Полтавського гірничо-збагачувального комбінату — за пару кілометрів від Єристівського. Він значно більший за розмірами: має протяжність у понад 7 км, шириною — 2,5 км. Глибина — 400 м. Тут добувають щороку руди, якої достатньо для створення понад 10,5 млн т котунів. Усе йде на експорт. Внутрішніх покупців у заводу немає.

Цьогоріч підприємство відзначає 50-річчя.

- Руду дрставляємо на дробильну фабрику. Там подрібнюємо. Спершу на крупних дробилках, а потім у средніх та дрібних. Утворюється пульпа (концентрат, порошок. — Gazeta.ua), вона йде у бункери збагачувальної фабрики. Там у спеціальних млинах подрібнюється до 44 мікрон. Стає удвічі тоньша за людську волосину, - розповідає про технологію виробництва перший заступник голови правління Полтавського ГЗК Володимир Іванов.

- Концентрат проходить цикл збагачення. Використовується різноманітне обладнання, завдяки якому маємо на виході руду із вмістом заліза щонайменше у 65 відсотків. Далі ще є один процес збагачення, який називається флотація (руду доводять практично до кипіння завдяки хімічним реагентам. Це дозволяє відділити від неї все, що не є залізом. — Gazeta.ua). Потім усю пульпу перекачуємо у центр виробництва котунів. Там і роблять ці маленькі кульки. Маємо кілька видів. Основний - із вмістом заліза у 65 процентів. Продукцію найвищої якості продаємо у Німеччину, Японію. Котуни із вмістом заліза у 70 відсотків — відправляємо на завод у Техасі, США.

7200

людей працюють на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. Близько 2,5 тис. — жінки. Роблять на допоміжному транспорті, геологами, охоронцями. На самоскидах та екскаваторах працювати не мають права, згідно з українським законодавством.

27

кілометрів — загальна довжина доріг у полтавському кар'єрі. Щодня по ним курсують понад 40 автомобілів. Найстаріший - 2008 року випуску.

100

тон — приблизно стільки важить бурильна установка, яка працює у кар'єрах. Може переміщуватися, але із невеликою швидкість — 2,5 км/год. Працює на дизельному паливі.

Автобус стає біля оглядового майданчику. Він асфальтований та подекуди викладений плиткою. Вздовж металевої огорожі встановлені смітники. Посеред майданчика - бесідка у формі зірки.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Кар'єр Полтавського ГЗК - почали розробляти 50 років тому.  Має глибину у 400 метрів. Простягається на понад 7 кілометрів
Кар'єр Полтавського ГЗК - почали розробляти 50 років тому. Має глибину у 400 метрів. Простягається на понад 7 кілометрів

- Дихайте повітрям, фотографуйтесь, - запрошує Іванов. - Тут великі запаси руди. У 2078 році ще будемо працювати і добувати. Для створення вибухівки, якою підриваємо породи, — залучаємо підрядника. Вона без тротилу, бо він шкодить екології. Емульсійна із селітрою. На борту кар'єра заряджаємо машину. Вибух стається тільки у свердловині. Дистанційно. У родовищі і навколо нього в цей час нікого немає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ferrexpo в квітні виробила рекордну кількість продукції

По периметру кар'єру вибудувані електричні опори. Струм подається через кабелі, які тягнуться по спеціальних шахтах. Через опори заряджаються екскаватори, які працюють на електриці. Родовище споживає до 12 Мвт щодня.

Використовуємо 60 процентів електрики всієї області

- У нас є млин, який бере дев'ять мегават. Використовуємо 60 процентів електрики всієї області, - продовжує Володимир Іванов. - Постійно у кар'єрі працює 8-10 екскаваторів. Зміна на родовищі триває 12 годин. Водій робить 12-15 рейсів. Це важко, бо підніматися й опускатися — це перепади тиску. Робота триває цілодобово. Вночі кар'єри освітлюються.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Техніка працює у Полтавському родовищі
Техніка працює у Полтавському родовищі

- Чи не заходять сюди випадкові люди? Як жінки справляються з охороною?

- А ви спробуйте пройти на територію, коли на посту озброєна жінка. Чоловік ще може пропустити, а жінка — під рушницю покладе. Бували випадки, - приєднується до розмови начальник гірничого цеху Тарас Зінченко.

19 940

гривень становила середня зарплата по гірничо-збагачувальних комбінатах компанії Ferrexpo за підсумками 2019 року. За шість місяців 2020-го виплата зросла до понад 20,2 тис. грн.

Полтавський ГЗК забезпечений кадрами. Потреба є тільки у специфічних фахівцях, додає Іванов:

- Наприклад у маркшейдерах. Відповідаємо перед державою, щоб усі роботи виконувалися за нормативними документами. А ці спеціалісти роблять потрібні розрахунки, заміри, збирають дані по кількості добутої руди. Їх готують в університетах, але мало.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  На оглядовому майданчику Полтавського кар'єру облаштували металеву бесідку зіркоподібної форми
На оглядовому майданчику Полтавського кар'єру облаштували металеву бесідку зіркоподібної форми

Новий дробильний цех Полтавського комбінату схожий на великий ангар, куди заганяють вантажні автомобілі. Навколо металеві конструкції та труби, по яких крупна руда подається у дробильні машини. Виходить із неї шматочками, які не перевищують 16 мм у діаметрі. Процесом керує одна людина. Цех здатний перемелювати до 2 тис. т на годину. Старіші — молотять близько 1 тис. т за 60 хв.

Після дроблення руда йде у збагачувальну фабрику. Процес її обробки там доволі нестандартний — копалина засипається у млини, схожі на величезні бочки. Вони крутяться і від руди відділяються непотрібні речовини.

Практично уся робоча техніка на територіях ГЗК — нова.

- Що не змінилося на підприємстві з часів СРСР, так це тільки будівлі. Все, що всередині — нове, модернізоване. Технології змінилися. Раніше котуни робили зі вмістом заліза у 60 відсотків. Ми ж робимо 67, - усміхається Володимир Іванов.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Новий дробильний цех на території Полтавського ГЗК. Здатний обробляти до 2 тисяч тон руди за годину
Новий дробильний цех на території Полтавського ГЗК. Здатний обробляти до 2 тисяч тон руди за годину

185

кілометрів — протяжність залізничних шляхів на території комбінату.

Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат зараз у процесі розбудови. Промисловий видобуток руди тут планують розпочати упродовж 2-3 років. До того часу потрібно відселити 425 домогосподарств, які розташовані на території, якої потребує ГЗК.

- Вирішуємо питання із власниками, - говорить генеральний директор Біланівського ГЗК Юрій Химич. - Деякі політики кажуть, що ми хочемо викинути людей. Це неправда. Зазвичай власники хочуть грошову компенсацію за хати і ми платимо ціну, вищу за ринкову.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із Кременчука в Одесу через Суми: як Укрзалізниця "оптимізує" вантажні перевезення

Показує фотографії трьох старих будинків.

- Скільки б за цей дали грошей? - показує на першу світлину. - Ми заплатили 200 тисяч гривень. За інші два по 150 тисяч. Зрозуміло, що є власники, які хочуть по мільйону. Будемо вести з ними перемовини.

Три комбінати допомагають фінансово селам

Усі три комбінати допомагають фінансово селам, які входять у Горішньоплавненську об'єднану територіальну громаду. Реалізують там соціальні проєкти, розвивають інфраструктуру.

- Кожен ГЗК має договори з населеними пунктами. Консультуємося з депутатами, говоримо з людьми. Вирішуємо, яка потрібна допомога і надаємо її, - додає Химич.

Щороку група Ferrexpo вкладає від 80 до 100 млн грн в екологічні програми.

- Кошти йдуть для подавлення пилу у кар'єрах, на газоочисні станції, захисні засоби у цехах. Є устаткування, яке допомагає очищати повітря, - каже голова правління Полтавського ГЗК Віктор Лотоус. - Ми працюємо з покупцями екстра-класу. Вони не куплятимуть продукцію, якщо її виготовляють в екологічно небезпечних умовах. Перед укладанням контракту роблять аудит. Дивляться, як наше підприємство впливає на природу. Для них це головне.

Щороку група Ferrexpo вкладає від 80 до 100 млн грн в екологічні програми

Горішні Плавні до 2016-го називалися Комсомольськом. Місто розкинулося на берегах Дніпра, за сотню від обласного центру. Тут мешкає понад 50 тис. людей. Більше 12 тис. трудяться на гірничо-збагачувальних комбінатах та підрядних організаціях, які працюють із ГЗК. Частина зайняті у трикотажній промисловості - вона теж добре розвинута. Продають по Україні та закордон футболки, майки, шорти, спіднє. Тут мешкають 16 тис. пенсіонерів.

У центрі зустрічає міський голова Горішніх Плавнів Дмитро Биков, 48 років.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Мер Горішніх Плавнів Дмитро Биков відпочиває у м'якому кріслі, яке стоїть на другому поверсі міської школи №5
Мер Горішніх Плавнів Дмитро Биков відпочиває у м'якому кріслі, яке стоїть на другому поверсі міської школи №5

- 7 липня на сесії міськради утворили Об'єднану територіальну громаду із центром у нашому місті. Об'єднує Горішні Плавні, Григоро-Бригадирівську, Салівську, Келебердянську та Дмитрівську сільські ради, - жестикулює. - Загальний бюджет Горішньоплавненської міськради із субвенціями з державного бюджету — близько 1 мільярда гривень. 60 відсотків цих грошей — надходження від Ferrexpo.

Загальний бюджет міськради із субвенціями з державного бюджету — близько мільярда гривень

За спиною мера - великий сквер із лавами та фонтаном-водоспадом. Там фотографуються діти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колишній шахтар розповів, як відкрив перший у місті барбершоп

- Соціальних проєктів Ferrexpo реалізує десятки. Парк — це родзинка, - веде далі Биков. - Його збудували торік, до 20-річчя депутатської діяльності Костянтина Жеваго (головний акціонер Ferrexpo. - Gazeta.ua). Він зробив внесок — 16 мільйонів гривень. Вечорами тут відпочивають сотні людей. А на свята — приходять тисячі.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Діти граються біля фонтану-водоспаду у центрі Горішніх Плавнів. Фонтан - частина скверу, який облаштували торік. 16 мільйонів гривень виділив головний акціонер групи Ferrexpo Костянтин Жеваго
Діти граються біля фонтану-водоспаду у центрі Горішніх Плавнів. Фонтан - частина скверу, який облаштували торік. 16 мільйонів гривень виділив головний акціонер групи Ferrexpo Костянтин Жеваго

12 000

гривень у середньому коштує квадратний метр житла у Горішніх Плавнях. У місті діють кілька програм, які дозволяють купувати квартири за пільговими умовами. Для медиків, освітян, комунальників є система, за якою половину вартості помешкання сплачує міська рада. Працівник має відпрацювати у бюджетній сфері міста 10 років. Після цього житло переходить повністю у його власність. Учасникам бойових дій квартири купують за іншою системою: половину вартості сплачує держава, а по 25 процентів — дають міська і обласна влади.

У Горішніх Плавнях працює загальноосвітня школа №5 із поглибленим вивчення предметів природничо-математичного циклу. Торік увійшла до шести кращих навчальних закладів області, за результатами тестів ЗНО.

У закладі сучасні кабінети географії, англійської. Є клас роботехніки, де учнів вчать конструювати. Мають нову лабораторію.
Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Кабінет географії школи №5 оснащений технікою. Це дозволяє якісно навчати учнів
Кабінет географії школи №5 оснащений технікою. Це дозволяє якісно навчати учнів

- Є клас Ferrexpo. Туди четвертий рік набираємо дітей. Мотивуємо вступати у вузи на технічні спеціальності, які потрібні нашим комбінатам, - говорить директорка школи Алла Тузікова. - Профільний предмет — математика. Готуємо учнів і з англійської, історії, української мови, фізики.

Близько сотні випускників школи працюють на гірничо-збагачувальних комбінатах.
Автор: Сергій ДЗЕХ
  Кабінет роботехніки у школі №5 в Горішніх Плавнях. Тут учні мають можливість збирати роботів
Кабінет роботехніки у школі №5 в Горішніх Плавнях. Тут учні мають можливість збирати роботів

На ГЗК Горішніх Плавнів популяризують промисловий туризм. Відвідати виробництво може кожен охочий. У музеї Полтавського ГЗК треба залишити заявку. Коли збереться група - координатори назначать час та день відвідин. Туристам покажуть кар'єри, виробничі цехи, розкажуть про історію комбінатів та плани щодо їх розвитку.

Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат запустив новий технологічний комплекс з виробництва готової продукції "Секція №9" збагачувальних фабрик. Загальна вартість проекту склала понад $100 млн. Інвестиція вже дозволила забезпечити виплати в державний бюджет і бюджети інших рівнів на суму близько 400 млн грн та далі буде приносити до бюджетів біля 300 млн грн щорічно. Завдяки проекту створені додаткові робочі місця.
"Секція №9" - сучасний комплекс виробничого ланцюжка, що включає додаткові ділянки дроблення і збагачення, нову електричну підстанцію, систему передачі підготовленої сировини і готової продукції, додаткові конвеєрні лінії. Кожна частина проекту встановлена ​​і змонтована відповідно до найкращих світових практик та рекомендацій.
Головним виробником обладнання для "Секції №9" є компанія Metso Outotec з виробничими потужностями в Швеції і США. У процесі реалізації проекту брало участь багато інших провідних світових компаній. Будівництво тривало більше чотирьох років.
Для реалізації проекту залучали українські підрядні організації з різних регіонів - від 500 до 1000 чоловік в різні періоди будівництва. Це забезпечило додаткову зайнятість у різних сферах економіки країни і додаткові надходження до бюджетів різних рівнів.
Проект дозволить випускати додатково близько 2 млн тон готової продукції. Це - збільшить обсяги реалізації підприємства на суму близько 2 млрд грн на рік із 1 липня цьогоріч.
"Секція №9" збільшить встановлену потужність підприємства до понад 15 млн тон концентрату в рік. Ефект від реалізації проекту буде помітний у другому півріччі 2020-го.

Зараз ви читаєте новину «Як добувають залізну руду - вражаючі подробиці про роботу кар'єрів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua
Голосів: 163
Голосування Яке місце посяде збірна України з футболу у відборі до Кубку світу-2022?
  • 1) перше
  • 2) друге
  • 3) третє
  • 4) четверте
  • 5) п'яте
Переглянути