Сьогодні відправляють роковини смерті за 26-річним Дмитром Коряком, бійцем "Азову" з Полтави. Він загинув торік в ході операції з визволення селища Саханка під Маріуполем на Донеччині.
"У січні 2014-го Діма поїхав на барикади Майдану. Був там заступником одного із сотників. Потім повернувся в Полтаву. Тоді в місті активісти вже зайняли обласну раду. Дав йому завдання продзвонити активістів для самооборони місцевого майдану. Завдяки Дімі до нас приєдналася купа народу. Здебільшого то були вуличні хлопці. Але Діма в них вірив. Казав, що виховає справжніх патріотів. Читав їм лекції в одному із зайнятих кабінетів облради. Хлопці сідали прямо на підлогу навколо нього. З ними їздив на нічні рейди – пускали під відкос автобуси тітушок", - розповів побратим Юліан Матвійчук.
Дмитро Коряк народився в місті Миргород на Полтавщині. 2011-го року закінчив Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка. Мав спеціальність "Технологія машинобудування". Навчався на бюджеті. Підробляв на будівництві, робив ремонти. Допомагав матері.
"На роботі у Діми був друг – грузин Джумбер. У розпал революції поїхали разом в столицю. Діма був безбашений. Коли стріляли "беркутівці", то всі ховалися за дерев'яним застилом. Він – піднімався над ним і щось кричав хлопцям, що лежали на землі. Раз Джумбер не витримав – взяв його за голову й опустив униз. Повз Коряка пролетіла куля. Після закінчення революції Діма вибив собі кабінет в Полтавській облраді. Оздобив його українською символікою. Разом з хлопцями ходили на патрулювання з місцевою міліцією. Кілька разів накрили точки ігрових автоматів".
"Взяв собі псевдо "Брат", бо так називав свого друга-грузина. У жовтні ми мали різні завдання. Він був у Маріуполі. Я – в сусідній Юр'ївці на артилерійській базі. 3 лютого почався Широкинський маневр. Діма був у тій групі бійців. Я ж забирав гаубиці під Києвом для наших хлопців. Діма мені подзвонив: "Юлік, Маріуполь накривають "Градами". Що будемо робити?". Відповів, що чекати наказів. Він погодився і поклав слухавку. Потім я зрозумів, що він передчував операцію. Тоді при штурмі Саханки і Широкино загинуло 12 "азовців". Я подзвонив в штаб і дізнався, що серед них - "Брат". Попав під сильний мінометний обстріл, коли біг взнавати позиції ворога" - додав Юліан.
Коментарі