Сьогодні у Львові вшанували загиблих у Скнилівській трагедії.
"Ану, тихенько! Служба Божа йде. Не можна говорити, - жінка 55 років, в руках перебирає паперову хустинку, очі заплакані. Одягнена у чорну сорочку із золотим орнаментом. Сидить на лавці біля каплиці Всіх святих українського народу і пам'яті жертв Скнилівської трагедії, що біля летовища. Не називається.
"Бабцю, мені жарко. То ще довго?" - запитує у жінки 9-річний Андрій. Світловолосий, одягнений у білу футболку та шорти.
"Священик відправить парастас і ми підемо до стрийка (дядько. - gazeta.ua) на летовище. Ще трошки. Він ще малий, не усвідомлює, що сталось, - розповідає. - Ми йому розказували, що йдемо рідного дядька провідати. Брата Андрійкового тата. Мого сина. Але ж він не застав його, - витирає хустинкою очі. - Не хочу говорити про це. То дуже тяжко. Не думаю, що ви мене зрозумієте. Можна я службу послухаю?"
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Жодні подачки не замінять рідних" - чиновник про Скнилівську трагедію
Панахида розпочалась о 10:00 у капличці Всіх святих українського народу і пам'яті жертв Скнилівської трагедії, що на вул. Авіаційній, 1. Це одразу біля входу на летовище. Каплиця збудована до перших роковин трагедії, 2003 року, за гроші жертводавців зі всього світу. Поруч встановлено 77 каменів, які символізують загиблих.
Довкола каплиці рідні загиблих розкладають портрети та квіти. Від сонця ховаються під парасолями. Стоять мовчки. Плачуть. На поминальні заходи зібралися понад 200 осіб. Під кінець богослужіння людей більшає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Першою спустили Мар'яночку. Побачила її світле волосся, білі ножки, а на голові - чорний кульок
"Я в один день втратила чоловіка, брата та двох близьких друзів. А все, що отримала від держави - 15 тисяч гривень. Які, довелось ще й виборювати в суді", - каже білява жінка років 40.
Після служби частина людей ідуть до автомобілів, частина - до автобуса, який має відвезти їх на аеродром до "Сегмента пам'яті 77 ангелів" - жертв Скнилівської трагедії. Пам'ятний знак розташований на місці аварії. У ньому захоронені 77 капсул із землею з могил загиблих.
"Їду до свого похресника, Сергійка Притуляка. Йому було 24 роки. Пішов із двома найкращими друзями Сашком та Романом дивитись авіашоу. Хлопці були хороші. Усі закінчили інститути, мали роботу. Батько Сергія помер за рік після цього. Інфаркт. Залишилась моя кума та її молодший син Олександр. Він тоді в армії був. Зараз уже одружений, має 37 років, - розповідає Тетяна Міхеєва, 55 років. Сидить разом зі своєю матір'ю, 80-річною Марією Вариводою, на задніх сидіннях в автобусі. Везуть великий кошик із квітами. - Коли сталась трагедія, я із сім'єю була у від'їзді. Ми чули про трагедію, але дізналися, що Сергійка немає, вже коли додому приїхали. Мама не хотіла нам казати, бо ми ж машиною були. Переживала за нас. Потрапили на цвинтар на 9-й день. Сергій, Роман та Сашко - поруч поховані".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Найстрашніше - побачити, як літак падає на людей" - очевидці про Скнилівську трагедію
Цьогоріч Львівська міська рада надасть разову матеріальну допомогу 48 членам сімей загиблих в авіакатастрофі - 2 тис. грн. кожному. На поминальній панахиді львівських високопосадовців не було.
"Іноді здається, що всім байдуже, - каже Тетяна Міхеєва. - Міська рада робить якісь виплати. А так, щоби пам'ять належно загиблим віддати - раз у рік відбувається. Але не більше".
27 липня 2002 року військовому летовищі "Скнилів" під час авіашоу зазнав аварії винищувач СУ-27 УБ. За штурвалом літака були досвідчені пілоти першого класу з групи "Українські соколи" - полковник Володимир Топонар і другий пілот - полковник Юрій Єгоров. Внаслідок катастрофи загинули 77 людей, серед них 28 дітей. Постраждалими визнали 543 особи. На шоу, присвячене 60-річчю 14-го авіаційного корпусу ВПС України, прийшли подивитись понад 10 тис. людей. Скнилівська катастрофа є найбільшою в історії авіаційних шоу.
Причиною трагедії назвали помилку пілотів. 2005 року суд назвав винних. Перший пілот Володимир Топонар отримав 14 років ув'язнення. Вийшов через 11 років. Другий пілот Юрій Єгоров – 8 років позбавлення волі. Його звільнили через 2,5 року ув'язнення. Командувач 14-го авіаційного корпусу Анатолій Третьяков отримав 6 років ув'язнення. Вийшов на волю 2007-го. Помічник керівника польотів Юрій Яцюк - був позбавлений волі на 5 років, за ґратами провів майже 3. Начальник служби безпеки польотів Анатолій Лукіних – 4 роки умовно. Жоден із засуджених свою провину не визнав.




















Коментарі