На 48-му арсеналі Збройних сил України, який вибухнув у вересні 2017 року, триває технічне вдосконалення території військової частини.
Зараз триває будівництво першої черги захисних обсипних залізобетонних сховищ. Спроектовані вони за стандартами НАТО, пише Vежа.
"Об'єкти будуть обладнані системами автоматичного пожежогасіння, сигналізаціями, всередині сховищ буде відеоспостереження. Вхід до сховищ буде обладнаний біодоступом", – розповів начальник Центрального управління безпеки військової служби Збройних сил України Микола Швець.
Під біодоступом мається на увазі сканування сітківки ока та відбитки пальців особи, яка заходить у сховище.
Військові кажуть, що нові сховища будуть спроможні витримати ядерний удар – як зовні, так і зсередини.
"На 48-му арсеналі будують, згідно із першою чергою, 15 таких сховищ. Під час другої черги з'явиться ще 23, під час третьої – теж 23 сховища. Всього до кінця 2019 року на 48-му арсеналі збудують 15 сховищ, до кінця 2021 – 56 сховищ. Всі – за стандартами Північноатлантичного Альянсу", – додає Швець.
Воєнізовану охорону повністю замінили спеціальними підрозділами та розподілили їх обов'язки.
Підрозділ для несення вартової служби здійснює охорону та оборону у трикілометровій зоні. Бійці цього підрозділу мають стрілецьку зброю та прилади нічного бачення. Пересуваються на броньованій техніці.
Зенітний артилерійський підрозділ забезпечує протиповітряну оборону, а підрозділ протидії технічним засобам розвідки використовує у своїй роботі безпілотники – для запобігання диверсіям чи терактам.
Є тепер на арсеналі й кінологічний підрозділ із вартовими собаками – чотирилапі вартують на постах в нічний час.
По всьому периметру встановлені відеокамери – зображення виводиться на монітор чергового з безпеки.
"Окремо на екран можна вивести будь-яку камеру із периметру, оглядати ситуацію, що відбувається на конкретній ділянці тощо. Встановлені зенітні прожектори – таким чином моніториться заборонена зона, промінь може давати до 500 метрів освітлення", – розповідає командир 48-го арсеналу ЗСУ полковник Микола Батюк.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 років тому в Україні почалася війна
Тим часом сапери Збройних сил очистили від вибухонебезпечних предметів вже 91% території військової частини – це 526 гектарів технічної території. Стовідсоткове виконання обіцяють до кінця серпня 2019 року.
Утилізація боєприпасів відбувається, в залежності від небезпечності предметів, на полігонах ЗСУ чи безпосередньо на технічній території військових частин. Відтак, військові просять цивільне населення зберігати спокій у разі звуків вибухів з боку складів боєприпасів.
За словами тимчасово виконуючого обов'язки начальника Озброєння Збройних Сил України полковник Валерія Стецюка, усі реактивні снаряди, які перебували на відкритих майданчиках зберігання, стовідсотково переміщені до захищених арочних сховищ.
У загальнодержавному значенні ця цифра складає понад 300 тис. тонн переміщених боєприпасів із початку 2019 року – це понад сотня військових ешелонів.
Позаторік 26 вересня вибухнув найбільший склад боєприпасів в Україні — 48-й арсенал Міністерства оборони. Розташований поблизу райцентру Калинівка Вінницької області. "Феєрверк на честь дня народження Порошенка", – сказали жителі Калинівки в перші хвилини вибухів.
Ніхто не загинув. Основною версією щодо причини вибухів назвали диверсію. Нікого не покарали. Збитки від вибухів у Калинівці оцінюють у більш як 22 млрд грн. Розірвалися 60 тис. т снарядів.
Тоді евакуювали майже 30 тисяч жителів Калинівки та найближчих сіл. Вони повернулися до домівок за 2 доби. Найбільше постраждала Павлівка. Там майже кожний будинок потребував ремонту. Ударною хвилею у помешканнях повибивало вікна та двері. Стіни тріснули. Один будинок вигорів повністю.
Коментарі