"Батькам кажу: поставлю оцінку, яку хочете, що це змінить?" - онлайн школа стане успішною, коли вчителі наберуться досвіду

5

Школа онлайн - можливість для педагогів познайомитися із кращими практиками, побачити нові підходи. Зараз вчителі набираються досвіду. З ним прийдуть правильні судження та дії.

Так вважає вчитель української мови та літератури Полтавської спеціальної школи №39 Сергій Зайцев. 2017-го він увійшов до 20 кращих педагогів-новаторів України за версією премії Global Teacher Prize Ukraine.

Фото: Ольга Стенько

В інтерв'ю Gazeta.ua Сергій Зайцев розповів, чому став учителем, як працює з дітьми і як педагоги долають виклики, які кидає реальність.

Чому вирішили стати вчителем?

- Старший брат має фах вчителя німецької мови, української мови та літератури. Тому ця професія подобалася мені з дитинства. Зі школи займався спортом. Не покинув його і під час навчання в педагогічному університеті. Був фізоргом факультету. Представляв наш навчальний заклад на змаганнях зі штовхання ядра та метання диска. Викладач педагогіки Валерій Саматович Лутфулін сказав "Однобічно розвинений спеціаліст - або грубий емпірик, або вуличний шарлатан". Це одна з топових цитат у моєму житті. Розумію, що саме спорт і самодисципліна допомогли мені побачити цілісну коцепцію. В житті, як і в спорті, потрібно рухатися і досягати нових вершин.

Коли навчався в університеті, там саме відкрили спеціальність журналістика. Здобув ще фах редактора освітніх і літературних видань. Була думка стати спортивним журналістом. Але після закінчення навчання довелося відпрацювати диплом - пішов працювати у школу.

Був страх?

- Не було. Я розумів, на що йду. 1 вересня 2006 року розпочав роботу в Полтавській спеціалізованій школі №39. Працював з дітками, які мають затримку психічного розвитку, інтелектуальні порушення. Тоді усвідомив, що багато чого не знав.

Але ж опинитися в 22 роки в такій школі - складно. Як долали труднощі?

- Було важко. Одна справа - просто викладати. Інша - щоб вихованці розуміли, про що йде мова. Спеціальність педагога розкрилася мені за 7 років викладання. Коли вже з'явилися певні особисті результати.

Як вимірюєте результат роботи?

- На одному з курсів підвищення кваліфікації одна панянка сказала: "У спеціальних школах - суперові умови: заробляєш величезні гроші й нічого не робиш - результат все одно ніхто не перевірить". Тоді я серйозно задумався. Директорка нашої школи Наталія Петрівна Саража зібрала гарну молоду команду. Ми активно впроваджували інновації в освітнє середовище: відеопроєктори, комп'ютеризація. Поставили собі за мету нічим не відрізнятися від загальноосвітніх навчальних закладів за рівнем викладання. На першому місці стала дитина. Ми створювали середовище, де і вчитель, і діти досягають свого особистого успіху.

Наш учень Іван Гровський посів перше місце в обласному конкурсі літературно обдарованої молоді. Дитина написала власну поезію, а ми зняли на неї відеоінтерпретацію. Звісно, знімали разом. Але саме на цих відеопроєктах ми показали, як можна працювати.

Результат, це коли дитина у 5 класі має порушення системи розвитку мовлення, а за якийсь час з першого разу записує відео, де читає поезію Григорія Сковороди. Успіхи почалися і в колег. Багато хто з них створював авторські програми. Наша школа стала найкращим спецалізованим виховним закладом області. Тоді разом з колегою, а зараз директором ЗОШ №7, Іваном Єзерським започаткували в школі "Ігри патріотів". Разом з ним змагалися з дітворою. Всім дуже сподобалася ідея. Ці змагання стали традицією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "З ким не поговориш, кожен, як діамант" - вчителька розповіла, як стала фіналісткою премії Global Teacher Prize Ukraine

Які новітні методики впроваджуєте в навчанні?

- Моя дружина Світлана написала авторську програму "Шевченкотерапія". Діти малюють на піску, слухаючи поезії Тараса Шевченка - відтворюють почуте. Це поєднується з ароматерапією. Директорка школи дозволила її використовувати - тоді якраз почалося впровадження естетотерапії в спеціальні школи. Паралельно я вів фотогурток "Кругозір". Разом з учнями знімали багато відео.

Які інновації запроваджуєте в навчальний процес?

- Доповнена та віртуальні реальності, відеопроєктори, інтерактивна дошка - це дає результати. Віртуальна і доповнена реальності задіюють у дітей із затримкою емоційного розвитку ті зони мозку, які за інших умов не працюють. Інтерактивні дошки допомагають школярам з комплексними порушеннями розвитку. Завдяки ним вони краще розуміють матеріал. Зараз ці технології використовуються в усьому світі. Якщо українських дітей будемо позбавляти цього, то просто заберемо їхнє майбутнє.

Які у вас стосунки з учнями та їхніми батьками?

Конфліктні ситуації з батьками бувають. Зазвичай, мова про банальні оціночні речі. Тоді кажу: поставлю оцінку, яку ви хочете, і що це змінить?

У 5 класі, коли діти тільки до нас потрапляють, треба притертися одне до одного, звикнути. Ми зі школярами разом малювати або сідали в машину і їздили містом. З дітьми працюю так, щоб навчання приносило користь і задоволення. Діти знають: що зайняти тим, що їм подобається - погратися на комп'ютері, знятий якийсь відеоматеріал - в першу чергу мають виконати завдання з української мови і літератури.

Я став одним із засновників всеукраїнської громадської організації "НОВІ" - новий освітній вимір ідей. Разом придумуємо різні активності для дітей у вільний час, проводимо фестивалі всеукраїнського рівня. Учасники організації працюють з іншими дітьми. Коли приїздять на фестивалі, проводять для них по 2 уроки, використовуючи всі ті технології, з якими працюють удома. Окрім того, стимулюємо вчителів до саморозвитку та рекомендуємо подаватися на різні фахові конкурси.

Коли громадська спілка "Освіторія"проводила челендж з дистанційною освітою, на їхню адресу лунало багато критики, бо деякі вчителі подавали неправильну інформацію. В чому причина цих помилок?

- Вийти на всю країну, стати перед камерою і розповідати - це величезна відповідальність. І величезне хвилювання. Правильні рішення приходять з досвідом. А його можна отримати після певної кількості помилок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під час карантину суспільство нарешті звернуло увагу на проблеми у сфері освіти - науковиця

О котрій починається ваш день?

- У січні 2019 року очолив Полтавський інклюзивно-ресурсний центр. Почав прокидатися о 5 ранку. Стимулювала нова посада, велика кількість викликів, які стояли переді мною. Спочатку було важко вставати - хотілося переводити будильник. Але звик. Після цього молюся. Дякую Богу за те, що було вчора. Випиваю склянку води, а потім читаю - це приносить задоволення і мотивує. Потім бігаю або роблю зарядку. Десь о 6:20 починаю готуватися до роботи. Списуюся з колегами. За пів години маю плани на робочий день.

Як працювали в умовах дистанційної освіти?

- Зіштовхнулися з проблемою, як надавати корекційно-розвиткові послуги дітям з особливими освітніми потребами, які знаходяться вдома. Коли почали працювати у вайбері і фейсбуку, розуміли, що витрачаємо велику кількість часу і зусиль задля малого результату. Виникла ідея створити два відеопроєкти. Ставили камери і проводили корекційно-розвиткові заняття. Потім створили YouTube-канал. За перші два тижні було 1800 переглядів. Замість 20 дітей, які відвідували заняття, охопили майже в 10 разів більшу цільову аудиторію.

Критика була. Нам закидали, що не чітко дотримуємося певних методик. Відповідали, що лише ділимося досвідом. Критика - це добре. Вона допомагає розвиватися і вдосконалюватися.

×