Ексклюзиви
Вівторок, 13 серпня 2019 18:55

Платон Задорожний 45 років займається бджільництвом

Платон Задорожний 45 років займається бджільництвом
Платон Задорожний виймає рамку з даданівського вулика. Вони найпростіші в обслуговуванні. Фото: Ірина МАМРИГА

19 серпня в Україні відзначають День пасічника. Напередодні поспілкувалися з гайсинським бджолярем 69-річним Платоном ЗАДОРОЖНИМ. Він займається бджільництвом 45 років.


Платон Павлович зустрічає біля хвіртки, одягнений у спеціальну куртку, на голові капелюх із сіткою.
– Зараз запалимо димар і підемо до вуликів, – усміхається. – У Гайсині в мене їх лише пара штук, а от на дачі в Грузькому – двадцять. У село навідуюся часто, бо за пасікою потрібно постійно доглядати. Робота кропітка, але приємна.
Бджолярству вчився в покійного тестя Петра Івановича та сусіда Йосипа Кондратюка.
– Постійно ділився досвідом мій тезко з Семирічки, – продовжує пасічник. – Правду кажучи, в юності й не думав займатися бджільництвом, обходив вулики десятою дорогою. Бо колись у дитинстві мене так сильно вжалила бджола, що я їх боявся. А тепер не уявляю свого життя без пасіки. Спілкуюсь із бджолами. Буває, поставлю долоню, а на неї сідає смугаста. Запитую: "Що ти хочеш мені сказати, маленька?" Думаю, мене люблять бджоли.

Кожен пасічник до Спасу повинен викачати мед. Це незмінна традиція

Чоловік сам виготовляє рамки й вулики. На власній пасіці має їх трьох видів – українського, даданівського та альпійського.
– Зупинився на цих видах вуликів, бо кожен має свої переваги. Українські найкраще підходять для нашої місцевості, в них бджолосім'ї добре зимують. В альпійських рої теж добре переносять зиму. Подобається, що маленьким трудівницям в такому помешканні комфортно. Там максимально природні умови, адже сама конструкція подібна до дупла в дереві. Стосовно даданівських вуликів, то їх найпростіше обслуговувати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Настойка прополісу на спирту корисна при хворобах шлунка"

Платон Павлович розводить бджіл української степової породи та карпатських.
– Бджоли цих порід добре захищають свої гнізда, активні під час медозбору й не надто агресивні. Цього року я придбав бджіл ще й німецької породи. Але поки що якісь висновки про них робити зарано.
– Свої найперші бджоли купував у Мелешкові, – згадує. – Коштували недешево – 10 карбованців за рамку. Тому на дві бджолосім'ї витратив цілих 200 рублів.
Задорожний викачує мед двічі на рік: спочатку наприкінці травня, а вдруге перед Яблучним Спасом.
– Кожен пасічник до Спасу повинен викачати мед. Це незмінна традиція. Мій серпневий мед має чудовий аромат гречки, дуже цілющий, – веде далі чоловік. – Ще я збираю віск і прополіс.
Пасічнику в роботі допомагає дружина Марія Петрівна. Зять Василь також має невелику пасіку в Степашках.
– Онучок Максимко теж цікавиться бджільництвом. А син Микола планує збудувати бджолохату, де можна буде лежати на спеціальних вуликах-лежаках. Тоді всі будемо оздоровлюватись, – додає Платон Павлович.
Із дружиною мають сина Миколу та дочку Наталю, двох онуків – Юрія та Максима. Чоловік все життя працював трактористом на сільгоспхімії в Гайсині.

Медовий Спас святкується 14 серпня, його ще називають Маковія, або Спас на воді. У день Медового Спасу починається Успенський піст, закінчується 27 серпня. На це свято прийнято освячувати в церкві мед, мак, польові квіти та воду. У цей день вода набирає цілющої сили та стає лікувальною.

Зараз ви читаєте новину «Платон Задорожний 45 років займається бджільництвом». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода