— Іменні ікони дарую родичам і друзям. Вважаю, це змінить їхнє життя на краще. Так сталося з моїм, — говорить 32-річна Тетяна Лісоколенко із села Тахтаулове Полтавського району.
За сім років вишила бісером 35 ікон.
— Захоплення помогло в особистому житті. Коли вишила перший образ — зустріла другого чоловіка. Народила від нього двох синів. Хоч розійшлися з ним, не переставала просити в Бога надійного партнера. Через кілька років познайомилася із Сергієм. Він написав на сайті знайомств. Перше побачення було в парку. Закохалася з першого погляду. Через місяць подали заяву до загсу. Має добре серце. Узяв мене з трьома дітьми. Так не кожен зможе.
Тетяна 13 років працює в районній лікарні медсестрою при терапевтові. Зустрічаємося в її робочому кабінеті. Накинула білий халат. В окулярах. На стіні — вишита нитками ікона Божої матері.
— Це одна з перших. Почепила в кабінеті, бо саме в лікарні прийшло натхнення до образів, — каже. — Мій дідусь
Василь Бурніс попав в аварію. В його авто врізався трактор. Пережив стрес, загострилися хвороби. Лежав у хірургії. Я за ним ухажувала. Виникло бажання вишити ікону. Купила нитки, бісер, основу. За благословенням пішла в одну з церков Полтави. Показала свою роботу. Батюшка пояснив, що це — не ікона, а вишита картина. Для образу лик і руки мають бути намальовані. Наступну зробила за його порадою, але бісером.
Батюшка одобрив.
Вишиває за схемами, які продають у магазинах. Готову роботу освячує в церкві й дарує.
— Взялася за ікону Миколи Чудотворця для хресника Рената. Хрестила його під іменем Микола. Своїм трьом синам теж подарувала роботи.
Андрію — Андрія Первозванного, Дмитру — Дмитра Побідоносця, Богдану — Великомученика Феодота. Старший син переніс три операції. Як вишила йому образ, здоров'я покращилося. Діти стали менше хворіти. Чоловіку вручила ікону Сергія Радонежського, дідусю — святого Василя Великого. Коли він помер — поклала у гроб. Батюшка дозволив. Ікону святого Володимира принесла в капличку лікарні. Хворі біля неї моляться. Як подруга йшла заміж, на неї чекав сюрприз — образ Божої матері з янголами. Хотілося, щоб у неї швидше народилися дітки. Так і сталося. Доньці Даші у грудні буде 4 роки.
Недавно сусідці Вірі вручила на день народження ікону святої мучениці Віри. Вона часто няньчить моїх дітей, наче рідна бабуся.
Тетяна Лісоколенко протирає вологою серветкою окуляри.
Гортає в мобільному фотографії своїх робіт. Вони розміром 15 на 12 см. Заготовка коштує 35 грн, бісер — 125, рамка — 40. Робота над однією займає від місяця до трьох.
— На День вишиванки в лікарні була виставка робіт працівників. Я показала дві. За них район дав грамоту. Брала участь у виставці у полтавському парку Перемога. Образи не продаю. Лише раз колега вмовив. Заплатив 300 гривень.
Тетяна нині перебуває у третьому шлюбі. Від першого чоловіка Сергія Лісоколенка, 37 років, має сина 11-річного Андрія. Від другого — Володимира Красноштана, 36 років, — 5-річного Дмитра і Богдана, 2 роки. Із третім, 30-річним Сергієм Тютюнником познайомилися півтора року тому. Він із села Саранчівка Зіньківського району на Полтавщині. Сирота. Був в АТО. Від попереднього шлюбу має 9-річну доньку Ірину.
Тетяна знімає зі стіни ікону, дає потримати в руках. Запевняє, це принесе удачу й щастя.
4 
Коментарі