"Мене вже не було б у живих, якби не пуховик"

28 листопада на білоцерківку 49-річну Ірину Шарафутдінову напали троє невідомих.

— Это было 7 часов утра, я шла на работу. Работаю менеджером в супермаркете, — згадує Ірина Шарафутдінова. — Іду через гаражі. Раптом дорогу перекривають троє. Один дістає ножа: "Деньги, су..а, иначе порежу!" Інший б'є кулаком в обличчя. Окуляри відлетіли, я впала в сніг. Один виліз ногами на спину, почав бити по голові, душити. Мене вже не було б у живих, якби не пуховик. Коли душив, укусила його за пальця. Тоді вони зірвали мого рюкзака й побігли.

Жінка звелася. Розбиті окуляри підібрала жінка, яка проходила повз неї.

— У рюкзаку був телефон, гаманець із картками, 350 гривень, записи з роботи й робочі ключі, — продовжує Ірина Миколаївна. — Слава Богу, ключі від квартири були в штанях. Я повернулася додому, подзвонила в поліцію. Запам'ятала тих хлопців. В одного втягнуті щоки, другий мав кругле обличчя. Молоді й худі. Невисокі, бо я зростом 169 сантиметрів, а вони всі нижчі. Один мав синець під оком, другого я вкусила за пальця.

За два дні поліцейські затримали нападників. Вони зізналися, що чатували на жінку біля під'їзду. Стежили, доки та не зайшла на безлюдну вулицю. Усім трьом загрожує до 10 років в'язниці. Організатору нападу 24 роки. Родом із Рокитнянського району.

— Я вражена діями поліції, — каже Ірина Шарафутдінова. — Не вірила, що спіймають злочинців у великому місті. А вони ще й повернули мені телефон, картки, гаманець. Окрім грошей, звісно.

×