Виробничий сільськогосподарський кооператив "Злагода" закриває дві з трьох молочних ферм у Полтавському районі — у селах Циганське, Пальчиківка. Працююча залишається у Бугаївці.
— У березні ми провели збори. Поінформували всіх засновників кооперативу. Перед тим на кожній із трьох молочно-товарних ферм провели збори. Запропонували пайовикам іншу роботу. Звісно, з кимось прийдеться прощатися. Питань у людей не було, — розповідає 47-річний Віталій Масляк, голова кооперативу "Злагода". — Це не моє одноосібне рішення. Все двічі обговорили з правлінням.
Пайовики — засновники "Злагоди", люди, які мають земельний пай і працюють у господарстві. Якщо не беруть особистої трудової участі, мають право дорадчого голосу.
— Як і щороку, бухгалтерія подала звіт. Укотре маємо збитки. Тваринництво дало 4 мільйони збитків, — каже Віталій Олексійович. — Було 550 корів, вирішили залишити 250 голів дійного стада. Залишимо ферму в Бугаївці, там кращі приміщення для утримання худоби. Ферми в Циганському та Пальчиківці скоротимо до початку стійлового періоду.
Віталій Масляк має освіти зооінженера та ветлікаря. Каже, не допустить, щоб корів відправили на м'ясо.
— Збираємо інформацію по кожній корові, складаємо список. Хто хоче, може купити. Інформація відкрита. Все, що можна продати, оцінили. Найкращу генетику залишаємо, — пояснює. — Корів продаємо на вагу, до 45 гривень за кіло. До нас приїжджають з інших господарств, кажуть, що їхні корови проти наших — як кози. Звісно, бо ми своїх годуємо якісними кормами.
В тваринництві задіяно 105 людей. Скільки скоротять, Віталію Масляку поки що важко сказати.
— Пропонуємо перевести працівників на інші роботи — сторожем, на механізацію, трактористом. До жовтня ще може багато що помінятися. Люди, яким рік чи два до пенсії, точно дороблять. Залюбки залишив би всіх. Але перевага надається пайовикам і засновникам, — каже. — Зарплата доярки залежить від надою. Середня становить 12 тисяч гривень на місяць. Є доярки, які працюють із кращою групою корів, бо добре це роблять. Хтось — менше. На сухостої платять по-іншому. Механізаторів із десяток, отримують від 200 до 325 тисяч гривень на рік. Взимку, коли не сезон, йдуть на біржу, мають по 7 тисяч на місяць, сидячи вдома.
Скорочення поголів'я великої рогатої худоби — тенденція в Україні, говорить Масляк. Лише за перший квартал цього року воно зменшилося на 1,5%.
— 2016 року нам повертали податки як виробникам. Корова за рік дає доходу 60 тисяч гривень, з них 10 тисяч платимо податків. Держава дає на рік півтори тисячі гривень допомоги на одну корову. А де ж ще вісім ділося? У собівартості молока корми — 60 відсотків. Щоб утримати земельні паї в оренді, маємо платити максимально високу ціну. Продукція рослинництва, як пшениця чи ячмінь, дають 30 процентів рентабельності. Молоко не дотягує і до 5 відсотків. Звісно, це невигідно. Я не буду працювати в збиток. У мене виборна посада, не сподобалося — до побачення. Мене обрали на сім років.
Однією з проблем "Злагоди" є скорочення посівних площ. Людей, в яких закінчується термін оренди, переманюють агрохолдинги та фермери.
— Є фермери, що пропонують людям більше грошей за паї. Звісно, бо вони нічого не створюють, ні за що не платять. Не мають багато робочих місць. Сплачують лише єдиний і земельний податки, — вважає Володимир Олексійович. — Можна глянути в сільраді, скільки податків сплачують такі фермери, а скільки — господарство. Я вважаю, що держава тримається на таких як ми.
— Зараз судимося з Держгеокадастром. Маємо державні акти на право постійного землекористування. Приїжджають представники компанії, яка нібито захищає інтереси атовців. Їм Держгеокадастр передав балку, де ми мали посіви кормової трави. Зараз ще дві ділянки, де споконвіку були сіножаті, передали. Землі розорали. Нам вдалося виграти один із судів. Земля всім цікава. Але вона деградує, бо фермери не дотримуються сівозміни, якщо не вирощують кормів для тваринництва.
5 
Коментарі