Доки шукаємо укриття від палючої спеки, поруч виникають загрози значно небезпечніші. І створюються вони на сміттєзвалищах, яких на Полтавщині майже 550 і стан облаштування яких критичний. За офіційними даними, вони несанкціоновані. 20% мають відповідну документацію і відведену під них землю, а захисний шар під сміттям, огорожу й охорону — лише вісім об'єктів. Найнебезпечніше серед них — макухівське сміттєзвалище, яке перебуває в аварійному стані та несе серйозну загрозу для здоров'я жителів області.
Полтавці вже не один рік очікують на розв'язання проблеми з макухівським сміттєзвалищем і втомилися від владних обіцянок усунути її практично напередодні кожних виборів. Натомість ситуація тільки погіршується і вже викликає справжню тривогу. Обсяги побутових вдходів, які щоденно вивозять із Полтави і району, давно перевищили всі допустимі ліміти для цього сміттєзвалища. А відсутність нормальних умов і повне недотримання гігієнічних норм створюють реальну загрозу повторення катастрофи, в рази потужнішої за історію зі львівським сміттям.
Особливо ситуація небезпечною стає влітку, коли температура значно підвищується, що сприяє самозайманню. По-перше, гори сміття швидко нагріваються і через накопичення газів часто мимоволі загоряються. У процесі горіння в повітря потрапляють шкідливі речовини на кшталт канцерогенів, які в рази збільшують загрозу розвитку ракових пухлин, або фосгену, який ще з часів Першої світової війни відомий як бойова отруйна речовина. Діоксини і діоксинові сполуки, які вивітрюються під час таких пожеж, — одна з найнебезпечніших отрут, що діє на клітковому рівні і призводить до генних мутацій та безпліддя людей, які живуть поруч.
Дослідження медиків свідчать, що жінки, які мешкають у радіусі 5 км від звалища, мають на 12% більшу вірогідність народити хвору дитину, а рівень безпліддя зростає майже на 18%. Підвищилася також кількість захворювань нервової системи — на 29%, кістково-м'язової — на 16%. Поширені хвороби шкіри, легеневі та алергічні недуги, якими страждає практично кожен третій мешканець прилеглих сіл.
По-друге, атмосферні опади, що потрапляють на територію звалища, перетворюються на так званий "звалищний фільтрат", який просочується у ґрунт і стікає в річки. Тож вода, яку люди п'ють із наших колодязів та з-під кранів, містить його. Хорошого вона, звичайно, нічого не несе. Тим паче, що культура сортування відходів у нас відсутня, а сміття, яке звозять на подібні звалища, просто небезпечне.
По-третє, ґрунти під звалищем, навіть у разі його ліквідації, придатними для користування будуть не раніше ніж за 70 років. Так само страждають і ґрунти навколишніх сіл, які теж уже насичені цим "звалищним соком".
По-четверте, неабияка загроза виникає і для санітарно-епідемічного стану — через комах і тварин, які мешкають на макухівському сміттєзвалищі й переносять різні інфекції. Рівень алергічних реакцій на укуси комах у дітей зріс майже втричі, і це не кажучи про інфекційні хвороби, збудники яких мешкають у завалах макухівського сміття.
Цій ситуації можна зарадити за наявності політичної волі у місцевої влади і народних депутатів. До того часу, поки самі можновладці будуть зацікавлені у "сміттєвих" грошах і піарі на проблемі, питання не вирішиться. Хіба що за допомогою якогось вибуху або чергової трагедії. А те, що здоров'я десятків тисяч людей стає заручником трагедії, здається, сьогоднішню владу особливо не турбує.
5 
Коментарі