Білоцерківський хокейний клуб "Білий Барс" за 10 років тричі ставав призером чемпіонатів України. Із червня 2016-го — він співвласник української хокейної ліги (УХЛ). Приймає участь у чемпіонатах України. Очолює "Білий Барс" 50-річний Костянтин Буценко з 2008 року. Нині хокейний клуб проводить підготовку до сезону у селищі Терезине Білоцерківського району в Київському обласному центрі олімпійської підготовки. Новий сезон розпочнеться 14 вересня. Говоримо про історію та розвиток клубу.
Як заснували команду?
— Після завершення кар'єри хокеїста 2006-го вирішив стати тренером. Створив клуб при Броварській спортивній школі. Назвав його "Білий Барс". Тварина сильна і швидка. Барсів у світі лишилося мало, так само й хокеїстів. Наприкінці 2012 року познайомився з Костянтином Єфименком. Того ж року збудували у Білій Церкві льодову арену. Саме тоді я отримав пропозицію очолити хокейний клуб та розвивати хокей у місті.
Скільки у команді гравців і як змінюється склад?
— У команді 28 спортсменів віком від 16 до 24 років. На матч виходять 20 польових гравці та два воротарі. Зараз у команді четверо спортсменів із Білої Церкви. У майбутньому хочемо, щоб усі вихованці білоцерківської спортивної школи грали за "Білий Барс". Щоб виховати одного гравця потрібно сім-вісім років. Тому поки що міняти склад не поспішаємо.
Хто в команді найголовніший гравець?
— У команді є капітан. Його обирають інші гравці. Він є авторитетом для команди. Своїм прикладом веде команду до перемоги. А є ще одна найважливіша персона — воротар. У нього робота найвідповідальніша — не пропустити шайбу. За одне тренування у нього летить близько 500 шайб зі швидкістю до 200 кілометрів за годину.
У скільки гравцю обійдеться хокейна амуніція?
— Екіпірування зазвичай коштує недешево. Воно якісне і доступне. Коштує до 1 тисячі доларів. Включає захисну амуніцію ковзани, шолом та ключку. Вага уніформи близько 12 кілограмів. Воротарська важить 25. Буває, гравці замовляють ковзани та форму на замовлення. Це коштуватиме удвічі дорожче.
Розкажіть про дитячу спортивну школу "Зміна", що працює у місті.
У ДЮСШ "Зміна" займаються діти від 5 до 16 років. Хокейна школа безоплатна. Знаходиться на вул. Молодіжній, 36. Тренування проходять у формі гри. Тренуються кожен день. На перший час амуніцію видаємо. Батькам повнолітніх гравців пропонуємо підписати договір із хокейним клубом. Так ми перестраховуємо себе. Щоб нашого вихованця не забрала інша команда.
Хто спосорує клуб?
— Клуб існує за кошти Костянтина Єфименка. Хокеїсти, які грають у збірних України, отримують п'ять тисяч гривень державної стипендії. Нині їх восьмеро. У команді є дициплінарні штрафи. Наприклад, за запізнення на тренування — 200 грн. Також — за зламаний інвентар. Найсуворіше — вживання спиртних напоїв. Але в нашому клубі за це не штрафували.
Як живуть хокеїсти?
— Їм потрібно правильно харчуватися. М'ясо й солодке, овочі та фрукти — щоб поповнити запас сил. У роздягальні завжди стоїть мед, чай, печиво та шоколад. Хокеїсти втрачають по п'ять кілограмів за гру. Нерідко б'ються, навіть із членами своєї команди. Коли один хоче забити шайбу, а інший його ледь торкнувся. Коли не тренуємось на кризі, працюємо на тренажерах. Хлопці бігають, тягають метал, щоб тримати себе у формі. Все залежить від професійного ставлення спортсмена до своєї фізичної форми. Тому кар'єра хокеїста може закінчитися й у 25 років, так і після 45.
Констянтин Буценко народився в Харкові. Закінчив Харкіський університет фізичної культури і спорту та хокейну академію у Санкт-Петербурзі. Забив шайбу у грі із ЦСКА, яку вважають найкращим клубом за всю історію хокею. Грав проти відомої хокейної "п'ятірки" 1980-х: Макаров-Ларіонов-Крутов-Фетісов-Касатонов. Після розпаду СРСР переїхав у Київ. Там грав за "Сокіл", "Авангард" "Нафтохімік" та "Спартак". Маю сина 29-річного Микиту. Він професіональний хокеїст польської команди "Заглав'є".




Коментарі