У Куні Гайсинського району 130 років тому народився відомий український і польський математик Євстахій Жилінський. За життя він створив понад 20 наукових праць. Написав шість підручників.
Дослідженням його життя та діяльності займався гайсинський краєзнавець Сергій КАЛЯФІЦЬКИЙ, 37 років.
— Гайсинщина дала світу багатьох відомих особистостей — музикантів і співаків, письменників і науковців, — каже Сергій. Минуле рідного краю досліджує останні 15 років. — Серед них і Євстахій Янушович Жилінський. Народився він 1889 року в сім'ї безземельного дворянина. Малолітнім мав великий потяг до різних наук, але найбільше його приваблювали цифри. Батьки, побачивши здібності сина, відправили хлопця навчатись у Першу київську гімназію. 1907 року він закінчив її з відзнакою і золотою медаллю. У ті часи, щоб здобути найвищу навчальну нагороду, потрібно було добре старатися. Вимоги до учнів були суворіші, ніж сьогодні.
Після закінчення гімназії майбутній учений продовжив навчання на фізико-математичному факультеті в університеті ім. святого Володимира в Києві. Нині це університет ім. Тараса Шевченка. Великий позитивний вплив на Євстахія Жилінського мав викладач університету Дмитро Граве.
1911 року Жилінський отримав диплом, а через рік університетську стипендію для навчання за кордоном. У його родині схвально сприйняли рішення Євстахія зайнятися науковою діяльністю. Батьки підтримали намір сина продовжити навчання в Європі.
— Наступного року він виїжджає спочатку в Німеччину, а потім в Англію. Перебував там до кінця 1913-го, — веде далі краєзнавець. — Здобуває освіту в найпрестижніших університетах у Ґетінґені, Марбурзі та Кембріджі.
Після повернення на батьківщину Євстахій Жилінський продовжив наукову діяльність у Київському університеті. Працював там до 1916 року.
Сергій Михайлович гортає архіви. Знаходить фотографію чоловіка у військовому мундирі.
— Перша світова війна не жалувала нікого. Вона торкнулася й долі вченого. Упродовж 1916–1917 років Євстахію Жилінському довелося служити при штабі фронту в Кам'янці-Подільському і Бердичеві, — розповідає Каляфіцький. — Повернувшись із війни, він не включився в політичні події. Продовжував працювати на ниві математичної науки. Два роки поспіль обіймав посаду доцента в різних закладах Києва.
1919 року з приходом більшовиків ситуація в Україні загострилася. Науковець переїжджає у Варшаву. Викладає електротехніку польським військовим. Восени того ж року у статусі професора очолює кафедру математичних наук у Львівському університеті. До моменту реорганізації університету — 1939 року — займається викладанням і науковою діяльністю. 1925 року отримує звання доктора математичних наук.
Євстахій Жилінський любив полювання й теніс. Грав у покер та бридж. Ігри в карти приносили йому насолоду та гроші, оскільки він прораховував наперед багато комбінацій, кажуть дослідники його творчості.
Євстахій Жилінський негативно ставився до радянської влади. Тому 1946 року остаточно залишив Україну та перебрався до Польщі. Рік працював у Міністерстві закордонних справ. У цей час відмовився стати польським консулом у Києві.
Продовжував займатися математикою. Викладав її в польському Глівіце. Помер у 64 роки. Похований у Лодзі.
Найвідоміші наукові розробки Жилінського: "Найновіші течії в теорії ідеалів", "Аналітична геометрія".
— Євстахій Жилінський був не тільки науковцем, — Сергій Каляфіцький показує копію посвідчення, на якому зображено молодого вченого. — Він полюбляв займатися спортом. Живучи у Львові, 1922 року увійшов до місцевого осередку Польського Татранського товариства. Часто брав участь у зимових лижних змаганнях, пропагував туризм серед молоді.
— Коли працював із матеріалами про Жилінського, мені жодного разу не довелося зустрітися з документами, які свідчили би про його відвідини Куни, — каже наостанок Сергій Каляфіцький. — Найімовірніше, після від'їзду у Польщу, він на Поділля не повертався.
2 
Коментарі