— Техніка має бути на війні, а тут головне — люди, — каже 29-річний Олексій, учасник Маршу Захисників України. — Вражає, як багато простих людей нас підтримують. Я на війні з перших днів. Недавно демобілізувався, бо в родині почалися негаразди.
Марш пройшов 24 серпня в центрі Києва. На нього прийшли 50 тис. людей. Його організували самі ветерани, після того як президент Володимир Зеленський скасував традиційний військовий парад.
Офіційна частина починається о 10:00. Президент Володимир Зеленський вручає командирам військових частин бойові знамена. За цим спостерігають колишні президенти Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко. Петро Порошенко не прийшов, бо не було параду, як пояснив згодом.
Володимир Зеленський говорить про об'єднання країни.
— Ми різні, але ми єдині. Мусимо бути єдині. Маємо розраховувати тільки на себе, — каже. — Об'єднатися заради майбутнього. Всі ми різні — україномовні, русскоязычные, незалежно від віку і статі, віросповідання — ми повинні бути єдиним народом.
Учасники Маршу Захисників збираються у парку ім. Тараса Шевченка. На розі утворюється затор — людей багато, не вистачає часу, аби перейти вулицю. Люди прямують до кіоску на зупинці по воду — на вулиці +27°C.
— Сьогодні це є ще однією спробою нагадати, що ми таки є, що нами не варто нехтувати, — говорить 40-річний Ігор, ветеран-танкіст.
Об 11:00 військові шикуються в "коробки". Парк вибухає оплесками. В одну мить спільне "Дякуємо" перебиває галас великого міста. За 13 хв. формують колону. Попереду — матері та дружини загиблих у війні з Росією. На візку везуть паралізовану матір одного із загиблих. У руках тримає портрет сина. Перехожі стають перед нею навколішки.
Повільно, на певній відстані одна від одної, їдуть цивільні машини, на яких накинута маскувальна сітка. На них прикріплені динаміки, з яких лунають пісні українських гуртів "Тартак", "Плач Єремії", "Хорта".
На спуску до Бесарабської площі воїнів зустрічають оплесками, стають навколішки. Лунає "Дякую" та "Герої".
— Я прийшов віддати шану нашим героям. Атмосфера неймовірна, — каже 25-річний Владислав. — Ключі від миру, на жаль, не в Києві. Мало чого Путін ще придумає.
На Хрещатику — десятки тисяч людей і сотні прапорів. У затінку від спеки ховається подружжя Олена й Ігор із Донеччини. Махають прапорами й тримаються за руки.
— Влади і президента в нас немає. Є шоумен, якого не сприймаємо. І він нас не сприймає. В його виступі не прозвучало, що на нас напала Росія, — розповідає Ігор. — Крим анексований Росією, а на Донбасі воюють путінські війська. У нього не вистачило сміливості назвати речі своїми іменами.
Дорогою йде жінка, загорнута в прапор.
— Цей марш — протест зеленій владі. Зеленський каже, що парад не потрібен, але це не так. Я підтримую військових, ветеранів і свого чоловіка, який боронить Україну, — говорить 35-річна Ірина.
Колона продовжує рух, люди кидають квіти під ноги ветеранам. Доходять до майдану Незалежності та частково розділяються — одні йдуть на вул. Інститутську, решта залишається. О 15:00 Марш закінчується виконанням гімну України.
1 
Коментарі