Львів'янин 49-річний Віктор Шпак добудував до будинку мансардний поверх. Облаштував там дві кімнати, ванну, гардеробну і кілька комірчин.
— Діти виросли, тісно стало, — розказує. — На хаті якраз старий дах міняв, виникла ідея переробити горище на житлову мансарду. Хата зведена 1937 року, добротна.
Спочатку господар укріпив перекриття — вмонтував у стіни металеві швелери. Далі змінив каркас покрівлі, зробив його вищим. Дах і стіни утеплив шаром мінеральної вати завтовшки 20 см, який ззовні обгорнув гідробар'єром, зсередини — теплоізоляційним фольгованим пінополіетиленом. Зсередини стіни обшив гіпсокартоном.
— Усе робив сам, у вихідні. Три роки працював. Усі матеріали купував поступово, не згадаю, у скільки обійшлися. На мансарді зараз затишно і тепло, тепло не вивітрюється крізь дах. Торік мороз сягав мінус 30, а сніг не танув. Шкодую лише, що встановив мансардні вікна. Влітку вони протікають, взимку — промерзають, тільки відчиниш — сніг усередину падає.
Мансарди облаштовують і в багатоквартирних будинках. Таким чином мешканці горішнього поверху можуть збільшити житлову площу, зробити помешкання дворівневим.
— Вартість переобладнання залежить від каркасу даху, міцності стін, — говорить 45-річний майстер Микола Томашевський із райцентру Немирів на Вінниччині. — Можна використовувати і старі балки, якщо вони не струхлявіли. Спочатку роблять ламаний каркас. Від стін він іде майже вертикально, на висоті 1,7 метра стає похиліший. Головне, аби висота стелі у кімнаті була щонайменше 2,3 метра, щоб не давило на голову. Вкривати каркас можна будь-чим. Між балками закладають мінвату, знизу її ізолюють паробар'єром. Можна зводити мансарду із готових сендвіч-панелей.
— На горищі головне — утеплення і звукоізоляція, — додає будівельник Микола Олександрович, 52 роки, з Миколаєва. — Утеплювач треба монтувати в суху погоду. Зовні його вкривають гідробар'єром, знизу — паробар'єром. Найкраща мінеральна вата. У скловати гірші теплоізоляційні характеристики, пінопласт шкідливий для здоров'я. Вкривати мансарду найкраще бітумною черепицею. Бо металеву хоч як ізолюй — однаково все чути. Горобець сів, а у хаті такий шум, наче орел упав. Для балок найкраще брати сосну, у ній найбільше смоли, служитиме довше.
Перед зведенням мансардного поверху господар має отримати всі необхідні дозволи.
— Власникам приватних будинків простіше, — розказує інженер 46-річний Олег Григорович із Тернополя. — Спершу треба приватизувати хату і ділянку. Потім зробити геодезичну зйомку і намалювати олівцем проектну пропозицію. Далі — будівельний паспорт мансарди, його виготовляють в архітектурному бюро. Паспорт зареєструвати у відділі містобудування й архітектури, далі — отримати дозвіл на проведення будівельних робіт у Державній інспекції архітектурно-будівельного контролю. Власникам горішніх помешкань багатоповерхівок отримати дозволи складніше.
— Горище є спільною власністю, спочатку його треба поділити, — пояснює фахівець. — Зазвичай ділять по стінах між квартирами. Потім треба отримати нотаріально завірену згоду на перебудову від усіх мешканців. Перед виготовленням паспорта слід зробити експертизу фундаменту і стін, отримати технічний звіт. Щоб дістати дозвіл в інспекції архітектурно-будівельного контролю, треба зазначити підприємства, які здійснюватимуть перебудову, авторський і технічний нагляди. Іноді це триває місяцями.
Збудовану мансарду вводять в експлуатацію, зареєструвавши відповідну декларацію в інспекції будівельно-архітектурного контролю.
— Оформлення прибудови завершують складанням технічного паспорта в бюро інвентаризації й оформленням права власності у реєстраційній службі, — говорить Олег Григорович.
Вартість утеплювача, грн/кв. м:
Мінеральна вата 10–40
Скловата 9–18
Целюлозна (деревоволокниста) вата 45–53
Фольгований пінополіетилен 16–33
8000 гривень віддасте за дозвільну документація на спорудження мансардного поверху над двокімнатною "хрущовкою" площею 42 кв. м.
60 000 коштує спорудження мансардного поверху над двокімнатною "хрущовкою" площею 42 кв. м.
17 
1
Коментарі