Ексклюзиви
Вівторок, 01 грудня 2009 17:24
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало

Перукарка Ліля

 

Уперше до Лілі потрапила випадково: моя кума вчащала до цієї перукарні, зайшла і я. Мене постригла Ліля, і я зрозуміла: це — доля. Вона дивиться на тебе, як на заґрунтоване полотно, готове до пензля, і після неї стаєш геть іншою людиною.

Я приходила до Лілі ще після весілля, щасливою юною дружиною, що не спішила до чоловіка в Лондон із новою зачіскою. Тоді Ліля тільки переїхала до Києва з родиною і почала працювати в цьому салоні. Її мужчина перебиратися не хотів, але все ж подався за жінкою. Однак усе йому було не те. Ліля ж була сповнена енергії та мріяла про професійне зростання. А я була закохана. І у нас виходили гарні зачіски.

Ішов час. Ліля лишалася стрункою, високою й молодою. Порівняно з нею моє обличчя у перукарському дзеркалі — а в ньому видно все — ставало старим і негарним. Зачіски вдавалися й далі, але ефекту вони мали все менше. Ліля стала говорити про свого чоловіка хіба що побіжно, згадуючи, як вона стомилася, а він палець об палець не б"є.

Ми чекаємо принца, а нам треба самим бути принцесами

Попереднього разу ми обидві мовчали. Усе було зрозуміло й так. Сьогодні я зайшла в салон, а Ліля сміється, аж промениться.

— Їду знайомитися з родиною жениха, — каже. — Як розійшлася з колишнім, сиділи з дівчатами в кафе, пили шампанське. І я щось довго виголошувала про те, що нам самим треба бути самостійними, рости й розвиватися, а якщо при цьому ще й чоловік якийсь буде — то й добре. Ми чекаємо принца, а нам треба самим бути принцесами! У тому кафе ми й познайомилися.

Ліля дочаклувала над моєю головою і дозволила вдягнути окуляри. Із дзеркала на мене дивилася зовсім інша людина. Просто принцеса.

Зараз ви читаєте новину «Перукарка Ліля». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

16

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода