Ексклюзиви
Понеділок, 30 жовтня 2006 14:42
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало

Лондонська писанка

 

Привіт, кумо! Ти давно говорила про писанки? Я недавно. У мене є співробітник-українець, народжений у Британії. Хоча виріс і вчився тут, він постійно їздить то до Тернополя, то до Івано-Франківська в гості до знайомих дівчат.

— Влодку, а ти колись зустрічався з англійками? — питаю я.

— Та нє, а шо з ними розмовляти? — знизує плечима Влодко. — Вони постійно говорять про всякі дурниці — друзів, паби, роботу, подорожі. А я хочу про писанки, співанки, вишиванки?

Хотіла спитати, чи українські дівчата в Тернополі з таким уже ентузіазмом говорять про писанки, але не стала. Нехай кожен залишається при своєму: в його Україні люди носять вишиванки, співають повстанських пісень і ходять до церкви, а в моїй — пашуть, як папи Карло, зляться на владу і роблять кар"єру. Так я вирішила — і зраділа, що я сучасна українська людина, яка добре знає, що відбувається вдома.

Я неухильно перетворююся на діяспору

Але раділа недовго. Учора познайомилася з кількома українцями — молодими спеціалістами, що працюють у Лондоні. Ми почали говорити про Україну, і я збагнула, що в цій розмові мені краще всього просто кивати головою.

Звісно, я читаю українські газети, у мене є всі канали телебачення і радіо. Проте немає можливості щоденно бачити, чути, нюхати, торкатися до України. І все частіше, думаючи про неї, я уявляю собі всеношну на Великдень у церкві в Полтаві, кошик із крашанками та квітучий бузок. Я зовсім не хочу згадувати про політичне болото, епідемії і злидні, в яких і досі живе багато наших людей. Я неухильно перетворююся на діяспору, і мене це жахає. Давай, доки я ще не вступила до Союзу українок і не почала вишивати хоругви, приїду до тебе в гості, і ти мене від цього вилікуєш.

Зараз ви читаєте новину «Лондонська писанка». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода