Привіт, кумо! Можеш приїжджати в гості: наш квартирант переїхав.
Він завівся у нас всього на тиждень, бо з однієї квартири треба було виїжджати, а другої ще не було. Завівся несподівано.
— Дорога, — подзвонив мені чоловік Дерел, — я знайшов квартиранта. Він комп"ютерник із Нової Зеландії.
Я не була певна, що йому в нас підійде. По-перше, у нас дуже галасливі сусіди. По-друге, ми галасуємо також. Але новозеландець сказав, що йому це до лампочки, бо в своїй Новій Зеландії він роками жив навпроти зоопарку, де вдосвіта леви починали рикати на мавп, а ті верещати у відповідь. Окрім того, він пообіцяв дивитися ті ж фільми, що й ми, і навіть футбол Україна—Шотландія.
Стало можна ходити в трусах і чухатися
У перший же день квартирант заявив, що раніше займався художньою гімнастикою та грав на гітарі, на доказ чого зробив сальто і виконав пісню "Сходи на небеса". Другого дня він прочитав кілька своїх віршів, досить непоганих. Третього заявив, що написав роман, але хоче написати інший, кращий. На четвертий я сіла дивитися серіал "Відчайдушні домогосподарки", і він перечислив мені всіх акторів із короткою творчою біографією. На п"ятий помив посуд. На шостий дорогою з пабу загубився серед однакових вулиць із вікторіанськими будинками, і нам довелося його довго шукати з картою. А сьогодні ми викликали таксі, завантажили його дві валізи, й він поїхав від нас.
Одразу в хаті стало просторо, стало можна ходити в трусах і чухатися. Кілька годин ми блаженствували. А потім чогось почало бракувати. Я збагнула, що квартирант не лише стрибав через голову. Він також і слухав — про мої книжки і про всіх зірок, яких Дерел бачив у Голлівуді. Ми цими байками вже дістали й одне одного, й усіх знайомих, а квартиранту тікати нікуди, хіба на нову квартиру. То я оце й думаю: може, ще одного пошукати?
Коментарі
1