Здавна людство турбує питання, що виникло раніше: яйце чи курка? А якщо задуматися про державу і закон: що тут з'явилося першим? А чи може взагалі держава існувати без законів? Спробуємо розібратися.
Навіщо державі потрібні закони
Пофантазуймо: як би виглядала держава в якій немає законів? Чи могла б вона взагалі існувати? Якщо так, то як би в ній взаємодіяли між собою люди?
Звісно, що це гіпотетична ситуація. Але відповідь очевидна — був би хаос. Адже існування держави неможливе без законів. Люди мають між собою взаємодіяти, дотримуючись певних норм і правил поведінки. Навіть первісні люди керувалися мононормами (соціальними регуляторами), які згодом, з еволюцією суспільства, стали правовими актами та законами. А потім виник і Основний закон держави.
Тож розберімося, що взагалі таке закон? Якщо говорити простою мовою, то це набір обов'язкових норм і правил. Він потрібний для того, щоб суспільство нормально існувало і взаємодіяло між собою. Тобто це так звана форма регулювання суспільних відносин.
Якщо підійти до визначення більш формально — то це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини, встановлюючи загальнообов'язкові правила. Зазвичай він приймається в особливому порядку або законодавчим органом влади, або безпосередньо народом.
Види законів
Існують різні закони: державні, етичні, духовні, моральні тощо. Про них пишуть книги, формують збірники й видають цілі трактати. Наприклад, в Україні є збірник основних законів держави — це систематизоване видання Верховної Ради, де вміщені закони, постанови та інші нормативно-правові акти.
Та якщо говорити про державу, то їх можна поділити на конституційні та звичайні.
Основний закон держави — це Конституція. Він має найвищу юридичну силу і регулює основні сфери життя суспільства.
Відповідно, законодавчі акти, які виходять із Конституції, конкретизують чи вносять зміни у її положення — це конституційні закони. Вони мають стосовно інших нормативних актів вищу юридичну силу.
Але при цьому варто не забувати, що все ж найвищу силу має — Конституція. ЇЇ норми — це норми прямої дії. Щодо звичайних — то це акти поточного законодавства, що містять найважливіші правові норми певної галузі або підгалузі чи інституту. Вони можуть вводити у дію, змінювати чи скасовувати інші закони й міжнародні договори.
Всі громадяни мають дотримуватися законів.
Хто приймає закони
Створення законів має певну процедуру та особливий порядок прийняття. В Україні вони можуть бути прийняті:
● народом у результаті референдуму;
● парламентом (законодавчим органом) ;
● у порядку делегованої законотворчості — главою держави, урядом.
Після прийняття закону (протягом 15 днів) його повинен підписати президент.
До речі, Основний закон держави визначає, що саме президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Чим загрожує державі відсутність законів
Без законів неможливе існування правової держави. Адже для того, щоб люди жили в мирі й злагоді, щоб їхні права ніхто не порушував — потрібно, щоб суспільство слідувало певним правилам і нормам.
Конституція нам говорить, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Тобто, якщо хтось посягне на життя чи здоров'я людини — понесе за це відповідальність.
Уявіть, якби не було цього? Людина, яка знає, що за її злочин не треба буде відповідати перед законом, робила б усе, що завгодно. У державі настав би хаос і громадяни не могли б співіснувати.
Тому для того, щоб права людини не порушувалися — надважливо дотримуватися законів. І питання, чи потрібні закони державі — навіть не має виникати. Адже без них неможливе функціонування правової держави й суспільства в цілому.
9 
35413