Урок для України з падіння Афганістану: що про нас пише світова преса

Gazeta.uaпідготувала огляд преси - що писали 10-17 серпня в світових ЗМІ про Україну та події навколо неї.

"Розпад Афганістану турбує Україну", Atlantic Council, США

Драматичні події в Афганістані шокували світ.

Україна вважає США ключовим союзником в неоголошеній семирічній війні з Росією. Для оглядачів в Києві захоплення влади в Афганістані талібами - зловісне видовище. Позиція Байдена відповідає його давньому переконанню в потребі вивести війська з Афганістану. Мовляв, американська підтримка і допомога не мають сприйматися як належне і не можуть тривати вічно для країн, які не бажають чи не можуть скористатися ними належним чином. Президент США не раз заявляв, що кожна країна, в яку Америка вкладає фінансові, дипломатичні, військові й політичні ресурси, має обмежене вікно для виправдання цих інвестицій чи перегляду стратегії США.

 

Байден вирішив, що в Іраку та Афганістану було достатньо часу і можливостей, щоб використати американську підтримку і допомогу, але вони не зробили цього. Це безпосередньо призвело до розгрому в Кабулі.

"Ще рік чи п'ять військової присутності США нічого не змінить, якщо афганські військові не можуть чи не хочуть захищати свою країну. Нескінченна присутність Америки в розпал громадянського конфлікту в іншій країні для мене неприйнятна", - сказав Байден.

Дехто в Києві запитує себе, чи має Байден таку ж дату закінчення допомоги і підтримки, коли справа стосується України?

Немає свідчень, що терпіння США щодо України під загрозою. Порівняння дуже різних ситуацій в Афганістані та Україні також не корисні.

Проте, нинішня оптика двосторонніх відносин далека від ідеалу. Байден досконально розбирається в українських справах, багато років відповідав за український кейс в адміністрації Обами. Протягом цього періоду вклав значну кількість особистої енергії і політичного капіталу в перетворення країни після революції 2014 року.

Після повернення в Білий дім Байден бачить часто скромний прогрес у багатьох ключових українських реформах, за які раніше виступав, а також з відкатом ряду великих антикорупційних ініціатив. Україна досягла значних успіхів у деяких областях, як-то модернізація збройних сил і органів безпеки. У деяких сферах показала порівняно хороші результати, особливо з урахуванням сильно відмінних сум, вкладених в Афганістан і Україну. Це обнадіює, але не можна заплющувати очі на факт, що сьогоднішня Україна далека від досягнення рішучих перетворень, передбачених самим Байденом і американськими прихильниками України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Президент США неправильно оцінює, з ким має справу" – огляд світової преси

Тривога України щодо подій в Афганістані посилилася недавнім рішенням США послабити санкційний тиск на "Північний потік-2". Цей проект тривалий час розглядався як геополітична зброя Росії, націлена на Україну. Раніше він зустрічав сильну двопартійну опозицію в Вашингтоні. Ситуація різко змінилася в кінці травня, коли Байден пом'якшив позиції США в рамках зусиль з відновлення відносин з Німеччиною. Цей крок поставив питання про нинішнє місце України в зовнішніх пріоритетах Америки.

Мало хто сумнівається в здатності українських військових вистояти наодинці з ворогом. Попри це, характер виведення військ США з Афганістану тривожить Україну і став сигналом для всіх, хто все ще вважає, що на підтримку Заходу можна покладатися нескінченно довго.

"Чому не повернулося залізничне сполучення Перемишля з Україною?", Gazeta Wyborcza, Польща

Найпопулярніший поїзд "Перемишль-Київ" ще не повернувся в розклад. Депутати від Підкарпаття запитують про причини такого рішення, а жителі пишуть петицію прем'єру Польщі.

Перед пандемією в Україну курсувало кілька поїздів. Найпопулярнішим було сполучення з Києвом через Львів. У березні 2020 року польсько-український кордон закрили, а залізничне сполучення призупинили. Зараз автомобільні переходи відкриті, але поїзди не курсують.

 

Депутати Павло Понцілюш і Марек Роза написали запит до міністерства охорони здоров'я щодо цього. У відповідь їх запевнили, що переговори з українським перевізником тривають щодо двох поїздів, що з'єднують Київ з Перемишлем.

Петиція про відновлення залізничного сполучення з Україною набрала в Польщі понад 1100 підписів

"Закликаємо уряд Польщі негайно погодитися на курсування українських поїздів зі Львова та Києва, а також спальних поїздів з Одеси до Перемишля. Потяги з України вже ходять в Словаччину, Угорщину та Австрію. Тож чому немає зв'язку з Польщею?", - пишуть автори петиції, адресованої прем'єру Матеушу Моравецькому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поляки не хочуть вакцинуватися, тому продадуть вакцини Україні - що про нас пишуть у світі

Громадянам Польщі, щоб в'їхати в Україну, слід пред'явити страховку і негативний ПЛР-тест на COVID-19, який має бути виконаний протягом 72 год до перетину українського кордону. Повністю вакцинованих з документальним підтвердженням звільняють від цього.

Для громадян України діють правила як для мандрівників, що прибувають до Польщі з-за меж Шенгенської зони. Це означає, що кожен поміщається на карантин. Тест, проведений в країні походження, не звільняє від нього. Мандрівники, які на карантині, можуть подорожувати Польщею протягом 48 год після перетину кордону. Якщо проведуть ПЛР-тест чи тест на антигени і буде негативний результат, їх відпустять. Згідно з постановою уряду Польщі від 11 червня поїзди в Україну мають повернутися на початку вересня.

"Україна високо оцінила активну підтримку Туреччини в питанні Криму", Daily Sabah, Туреччина

Туреччина є одним з найактивніших прихильників в питанні Криму на міжнародному рівні, заявила заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова. Вона висловила надію, що майбутня "Кримська платформа" посилить глобальні зусилля зі звільнення півострова.

Джапарова також заявила, що за допомогою платформи Київ прагне повернути питання Криму на світовий порядок денний.

 

"Вторгнення до Криму залишається яскравим прикладом української рани і крихкості світової системи безпеки. Ця безпрецедентна проблема, яка вимагає інтенсивних національних і міжнародних зусиль, і механізмів вирішення. Розробка політики невизнання анексії Криму, посилення санкцій, захист прав і свобод людини в тимчасово окупованому Криму, обмеження мілітаризації півострова буде для нас пріоритетом", - сказала вона.

Очікують, що політичний етап платформи будуть проводити кожні два-три роки з метою оцінки результатів діяльності й визначення майбутніх цілей. Перший саміт стане лише початком основної роботи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна нагадає світові про окупацію Криму - що про нас пише міжнародна преса

На даний момент 42 іноземні делегації підтвердили участь.

Військова напруженість між Україною і Росією залишається високою після анексії Криму Росією в 2014 році. Туреччина, поряд з іншими членами НАТО, розкритикувала анексію і висловила підтримку територіальній цілісності України, поки Київ бореться з проросійськими сепаратистами на сході України. "Кримську платформу" створили в жовтні 2020 року в рамках стратегії Києва щодо звільнення півострова від російських військ. Туреччина була однією з перших країн, які висловили підтримку "Кримській платформі", яка розпочне роботу 23 серпня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія може атакувати Україну, щоб пустити воду в Крим - що про нас пише світова преса

"Росія ставиться до "Кримської платформі" так само як до зброї, яку продають Україні. Вона відмовляє всіх від участі. Не думаю, що в Криму є ближчі друзі, ніж Україна і Туреччина. Ми - два народи, яким він небайдужий. Земля має належати тим, хто жив там історично, кримським татарам. Це робить більш ніж природним тісну співпрацю Києва і Анкари в цьому питанні", - сказав глава МЗС України Дмитро Кулеба.

Кримські татари - корінний мусульманської народ півострова. Більшість виступили проти анексії. З тих пір російська влада розправилися з місцевим населенням, заборонивши його збори і телеканал, а також затримавши і посадивши до в'язниці десятки активістів.

×