Наприкінці весни Росія може почати контрнаступ на Україну, але й у самій РФ ситуація все менш стабільна та прогнозована. Це актуалізує один з вірогідних сценаріїв для країни-агресорки - розпад. Чому саме він набуває дедалі більшої реальності, - дослідила Gazeta.ua.
Шатун для Федерації
Контрнаступ країни-агресорки припустив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю американському телеканалу CBS news. Шанси на те, що РФ повторить лютий 2022 року, зростають з огляду на обстановку у самій країні-агресорці. Після теракту у ТЦ "Крокус" глава Чечні Рамзан Кадиров занепокоївся "розхитуванням національного питання". Це є жорсткою антитезою офіційній риториці Кремля та Путіна особисто, де постійно наголошується на єдності та дружбі народів Російської Федерації. Крім того, змагання за владу між "баштами" Кремля розглядається як одна з найбільш вірогідних версій теракту у ТЦ "Крокус", що також свідчить на користь внутрішньополітичної нестабільності у країні-агресорці.
У Росії почався "великий переділ" раніше поділеної власності
Ізраїльський журналіст Марк Котлярський звертає увагу, на те, що у Росії почався "великий переділ" раніше поділеної власності. Як доказ він наводить справу екс-сенатора Бориса Шпігеля, якого засудили на 11 років за хабар губернатору Пензенської області та численні справи проти митників, впливових чиновників та просто заможних людей. До останніх, до речі, можна додати і братів Агаларових, азербайджанців, власників "Крокусу", - наголосив Котлярський.
Придушення всіх, бодай трохи не згодних з офіційною позицією президента РФ, у тому числі у ході так званих "виборів", та анонсування глибокої "заморозки" всередині країни як самим Путіним, так і його соратниками (особливо у Держдумі), теж є проявом занепокоєння чинного господаря Кремля внутрішньою ситуацією в країні. За деякими ознаками, не всі губернатори та глави суб'єктів федерації є "вірними путінцями". Вочевидь, Росія підійшла до певної критичної межі.
Губернатори "білі" та "сірі"
Очільники регіонів у РФ - обрані особи з широкими повноваженнями, які є впливовими фігурами. Тому реальна політична вага президента РФ визначається балансом відносин "Центр - регіони", відповідно, "Путін - губернатори". Вірні Кремлю практично незмінні. Скажімо, Рамзан Кадиров - довгожитель на посаді губернатора (з 2007 року). Гіпотетично губернатор, не згодний з Москвою, може і збунтуватися. Саме з цієї причини навіть найменші підозри призводять до "самовідставок" або кримінальних справ.
Наприклад, у квітні 2023 року Путін відправив у відставку губернатора Красноярського краю Олександра Усса, який публічно дякував президенту за сприяння визволенню з-під арешту в Італії (за порушення санкцій) свого сина Артема. Раніше, у травні 2022 року, за власним бажанням залишили свої посади губернатори
Томської, Кіровської, Саратовської областей та республіки Марій Ел, а губернатор Рязанської області заявив про відмову балотуватися на новий термін. Саме у травні стало очевидно, що Росія не зможе здобути швидку перемогу у війні проти України. Складно сказати, випадковий це збіг чи ні, але губернатори пояснювали свої заяви стандартно: "давно на посаді" або просто "ухвалив відповідальне рішення".
На користь важливості чинника так званої "СВО" для глав регіонів свідчить історія губернатора Санкт-Петербургу Олександра Бєлова: за крок від відставки він почав бурхливо підтримувати вторгнення до України і у травні 2022 року саме Петербург назвав український Маріуполь своїм "побратимом".
Народна деконструкція
Але в експертних колах найвірогіднішим сценарієм розпаду Росії розглядають самовизначення народів, котрі входять до РФ. Зокрема, такий варіант оприлюднили у лютому 2024 року в аналітичному центрі Аtlantic Сouncil. Автор дослідження Майкл Кейсі заявляє, що перспектива його реалізації не є короткостроковою, але це і не фантастика.
"Нація, нібито об'єднана під твердою рукою Москви, раптово розколюється, раптово розбивається, розрізається за етнонаціональними ознаками, — розривається, як і в інших імперіях до неї, між колонізатором і колонізованим", - зазначив дослідник.
Дедалі ближче
Україна офіційно підтримує право народів РФ на самовизначення: у жовтні 2022 року визнала чеченську республіку Ічкерія тимчасово окупованою РФ.
"Ми разом з іншими народами Північного Кавказу хочемо відокремитися і жити спокійно та вільно", - заявив консул Ічкерії Аюб Ісаков.
Інтереси поневолених народів та України збігаються, оскільки це є боротьба з імперською окупацією. Тому саме наша країна стала об'єднавчим чинником для таких народів РФ, а перемога України "означатиме для них рішучий крок у напрямку досягнення головної мети – розвалу російської імперії в її нинішній іпостасі і здобуття тої чи іншої форми державної незалежності", - зазначила експертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер.
Тому перспектива розпаду РФ за національною ознакою може бути не такою вже і відаленою, оскільки, - звернула увагу Наталя Беліцер,- раптова поява 17 березня в Білгородській області, поруч з російськими загонам (добровольчих батальйонів, що виступили проти Путіна), чеченських-ічкерійських добровольців "може свідчити про можливість створення "спільного фронту" анти-імперських російських націоналістів і неросійських опозиційних рухів, які борються за визволення від колоніального ярма".
Контури розламів
Зараз лише страх перед центральними спецслужбами стримує регіональні еліти від проголошення відокремлення від Москви, - наголошує політичний експерт Євген Савісько: "Насправді всі вже готові до такого кроку. На місцях створені легальні місцеві армії добре оснащені, вмотивовані високою зарплатою, преференціями. Є власні спецслужби, парламенти, уряди, навіть олігархи свої, котрі можуть позмагатися силою і впливом з московськими та пітерськими".
На його думку, розпад почнеться з Далекого Сходу. Приморський та Хабаровський краї, разом з Курильськими островами, відійдуть до Японії, решта території, аж до Уралу, - до Китаю. На Півдні, - очікує експерт,- відокремиться Чечня, але з вірогідним приєднанням як мінімум кількох сусідніх республік. Калінінградська область може як автономна або самостійна державна одиниця приєднатися до Німеччини, а Карелія, Архангельска та Мурманська область - до Фінляндії. "Щодо інших регіонів, то тут можливі різні варіанти аж до створення кількох федеративних союзів. Їх центрами можуть стати Москва, Санкт-Петербург, Башкортостан, Татарстан, Єкатеринбург", - вважає він. Причому, наголошує Євген Савісько, йдеться про лінії розламів у відповідь на імперську політику придушення народів Росії, тобто про реакцію на послідовні дії Москви, без втручання ззовні.
Воля та гроші
Але швидкому та відносно безболісному сценарію розпаду РФ можуть завадити економічні чинники, - звертає увагу кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський. Так, деякі республіки в РФ мають високу національну свідомість, проте частина з них живуть за рахунок дотацій з центрального бюджету. "Наприклад, без російських дотацій Чечня не зможе забезпечити своє населення ні роботою, ні засобами існування", - каже експерт.
А там, де економічні та соціальні показники високі настільки, що республіка могла б жити самостійно (Татарстан), Москва підстрахувалася - територія Татарстану оточена російськими регіонами, республіка не має спільного кордону з іншими державами. Тому в разі відокремлення вона зіштовхнеться з блокадою, яка повністю підірве економіку Татарстану.
Також, - зазначає Хмелевський, - у багатьох національних республіках корінне населення є національною меншиною. Наприклад, Карелія, де частка корінного населення становить 9,3 %, а росіян 82,2 %. Тому там ні про яке відокремлення не може бути й мови.
"Є республіки на території яких проживає кілька етнічних груп, наприклад Башкортостан, де приблизно однакову частку становлять башкіри, татари та росіяни. Внутрішні протиріччя навряд чи дозволять цій республіці відокремитися. Загалом сумарна частка національних республік в населенні, економічному потенціалі, не говорячи вже про військовий, відносно всієї Росії невелика. Навіть одночасне повстання в усіх національних республіках не призведе до розпаду Росії", - резюмує кандидат економічних наук.
Сонце свободи на Сході
Тому, на думку Олександра Хмелевського, реальним є варіант розпаду РФ якщо від неї відокремляться крупні регіони з російським населенням: за аналогією з Далеким Сходом та Сибіром на початку ХХ століття.
"Далекосхідна народна республіка була навіть визнана Радянською Росією та низкою інших держав. Проте, це не завадило Росії збройним шляхом захопити її", - нагадав він. Утім, експерт скептично оцінює потенціал цих територій до виходу з РФ "прямо зараз", хоча певні автономістські настрої там присутні.
А от переворот і як наслідок громадянська війна з високою вірогідністю, на його думку, до розпаду призведуть швидко, коли одна сторона захопить владу в одних регіонах, інша - в інших. "Проте, такий розкол буде тривати до того часу, поки одна з ворогуючих сторін не здобуде перемогу. Тоді, хто б не переміг, знову почне збирати регіони, які відокремилися - переконаний Хмелевський, - бо "імперська пропаганда міцно засіла в головах росіян, тому прагнення будь-якої влади об'єднати країну зустріне повну народну підтримку".
Уже почалося
Але розпад уже розпочався. Тільки не самої РФ, а анклаву країн пострадянського простору, поєднаних у так звану Співдружність незалежних держав (СНД). Особливо актуалізовані відцентрові від Росії процеси у Вірменії та у Молдові і навіть Придністров'ї. Офіційна Москва в особі Сергія Лаврова стверджує, що Кишинів узяв курс на приєднання до Румунії. "Вірменське керівництво на надуманих підставах свідомо веде до обвалу відносин з РФ", - заявив Лавров в інтерв'ю 28 березня 2024 року.
Після теракту у "Крокусі" у Москви можуть погіршитися відносини і з Азербайджаном. Це одна з небагатьох держав, які надають суттєву допомогу Україні, але при цьому підтримують дружні стосунки з РФ, - підкреслила Наталя Беліцер. Проте, на її думку, потужний сплеск у російському суспільстві ксенофобії після теракту у "Крокусі",і насамперед - ісламофобії, може суттєво вплинути на відносини цих мусульманських країн з Росією. "В азербайджанських медіа вже з'явилися обурені публікації на цю тему; в них наводяться приклади антиазербайджанських висловлювань провідних російських медіа-персон, як-от Соловйова і Сімоньян – і пошуки "азербайджанського сліду" в зв'язку з етнічним походженням власників ТРЦ "Крокус Сіті Хол" Агаларовими", - наголошує експертка.
5 
1
Коментарі