До 97,5 тис. грн можуть отримати на розвиток своєї справи з 1 січня безробітні українці, які зареєстровані в центрах зайнятості та мають статус малозабезпечених. Допомогу треба буде повернути за три роки.
Нову бюджетну програму "Рука допомоги" запустило Міністерство соціальної політики. Гроші можна витратити на придбання обладнання та матеріали для заснування власної справи. У держбюджеті на це передбачили майже 100 млн грн.
Хто і як може отримати гроші – у матеріалі Gazeta.ua.
Як отримати допомогу?
Участь у новій бюджетній програмі можуть взяти безробітні малозабезпечені громадяни. Тобто ті, хто мають менш як 2400 грн на місяць на члена сім'ї. Потрібно звернутись із заявою до центру зайнятості за місцем проживання. Там надати довідку про те, що не було притягнення до кримінальної відповідальності, судимості та бізнес-план майбутньої справи.
"Розробити бізнес-план допоможуть працівники центрів зайнятості. Вони надаватимуть учасникам програми консультації із започаткування і ведення бізнесу та організовуватимуть для них безплатне професійне навчання", – уточнюють у міністерстві.
Після схвалення регіональною комісією учасник програми має впродовж 30 днів зареєструвати ФОП або юридичну особу. Укласти угоду про надання фінансової допомоги з регіональним центром зайнятості та центром зайнятості за місцем проживання. Оплачуватиме витрати регіональний центр зайнятості.
Який бізнес можна відкрити
Інна Броднікова, економістка:
"У різних регіонах для відкриття бізнесу потрібна інша кількість грошей. 97 із половиною тисяч гривень вистачить для людей, які відкриватимуть ФОП. Доволі малий бізнес, де зайнята одна людина. Наприклад, бухгалтерські та юридичні послуги, послуги психолога й коуча, навчальні курси для дітей і дорослих, будівельні послуги, швейна майстерня, клінінгові послуги, ремонт телефонів, комп'ютерів і побутової техніки, домашня випічка – торти на замовлення, бджільництво й тваринництво, вирощування сільгосппродукції. Найімовірніше, на початку не буде найманих працівників. І це послуги, які не потребують закупівлі великої кількості товару. Тоді із цієї суми можна почати.
Наприклад, якщо це перукарська справа, потрібне обладнання. Але якщо людина працюватиме вдома, то цих коштів може вистачити. З нуля відкрити кав'ярню в Києві на ці гроші не вийде. Тому що це оренда приміщення – треба мати гроші хоча б на кілька місяців. А ще потрібно зробити ремонт і купити обладнання. У менших за Київ містах це теж буде складно, бо оренда дорога.
Перш за все, треба чітко розуміти свої витрати. Мати бізнес-план. Розрахувати витрати, скільки клієнтів можна мати у місяць, спробувати проаналізувати своїх конкурентів, врахувати у цьому бюджеті витрати на маркетинг. Бо реклама може принести додаткових клієнтів. Треба розуміти, що вкладати все одразу в обладнання і техніку – це поганий шлях. Треба почати з меншого, але розподілити гроші.
Треба розуміти, що підприємницька діяльність – це постійна робота. Дохід залежить тільки від тебе. Можеш працювати по 12-15 годин у добу, особливо на початку".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Іпотека під 2 відсотки, але вищі податки: підприємець розповів про різницю життя у Польщі й Україні
Як повернути гроші державі?
Гроші можна використати тільки для оплати рахунків на придбання необхідного для власної справи обладнання і матеріалів. Через три роки допомогу потрібно буде повернути – без сплачених за цей час податків і єдиного соціального внеску. Якщо працевлаштувати двох осіб за направленням центру зайнятості, допомогу не треба буде віддавати.
Щоб через три роки виплатити 97,5 тис. грн необхідно щомісяця відкладати 2708 грн, пояснює економістка Інна Броднікова.
"Повернути потрібно суму, зменшену на сплачені податки та ЄСВ: 1430 гривень (ЄСВ) плюс 248,10 (єдиний податок для ФОП 1) дорівнює 1678 гривень. 1030 гривень – це сума яку необхідно буде повернути Центру зайнятості за місяць. Кожного року вона буде зменшуватися за рахунок зростання податків, які залежать від мінімальної зарплати. Тобто 2708 гривень – це обов'язкові щомісячні витрати. До цієї суми додайте прибуток, який бажаєте отримувати та витрати на ведення бізнесу. Виходячи з цього, необхідно вирахувати вартість послуг та кількість клієнтів. Людина повинна бути мотивована і розвивати свою справу всі три роки", – говорить Броднікова.
Коли програма стане успішною
Олексій Кущ, економіст:
"Такі програми були раніше. Але сума була менша – десь 50 тисяч гривень. Це правильна програма – замість безкоштовної риби даємо вудочки. Схожі механізми застосовують інші країни – держава виплачує разову виплату, а потім людина не може ставати у фонд зайнятості, як безробітна, не може претендувати на підтримку. Це вибір для більш активних громадян. Ті, хто не впевнений у своїх силах, на таке не підуть.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Компаніям хочуть заборонити оформляти працівників як ФОП
В Естонії працює агентство підтримки мікропідприємництва. Проводять тематичні навчання, семінари, допомагають супроводжувати експорт товарів, показують, як працюють ринки в інших країнах. У Канаді в деяких провінціях створили "Електронну вулицю" – електронна платформа, де підприємці можуть знайти своїх покупців. Бо основа проблема малого бізнесу – збут товарів і послуг. Є також юридичний супровід, допомога із сплатою податків, укладанням договорів. Це те, що дають крім стартового капіталу. У нас такого немає. Таку програму треба було б об'єднати ще із програмою пільгового кредитування. Частину грошей дала держава, частину ти маєш повернути без сплати відсотків. Але можеш ще й кредит взяти під п'ять відсотків. Тоді воно непогано працюватиме.
В Україні програма допомоги малому бізнесу може стати успішною. У нас кожного року ВУЗи випускають тисячі молодих людей з економічною чи юридичною освітою, а вони йдуть працювати у "Макдональдс". Держава могла би створити мережу регіональних центрів підтримки підприємництва, куди можна було б брати цих випускників, щоб вони створювали майданчики для місцевих підприємців. Допомагали би укладати договори, виходити на зовнішні ринки, митницю, залізницю. Це спосіб виплекати бізнес. Бо люди багато втрачають через незнання мов, економіки, електронної документації.
Частину грошей державі не повернуть. Але проблема не в цьому. Треба щоб це максимально ефективно працювало. А для цього крім грошей держава має бути нянею. У нас все навиворіт – інвестнянь пропонують великому бізнесу, якому вони не потрібні. Тому що вони можуть захистити свої інтереси, їм потрібні чіткі прозорі правила гри і судові механізми. Інвестняня потрібна 50-річному фізику-вченому, якого скоротили на роботі, і він вирішив стати підприємцем. Люди йдуть у підприємці, бо тільки так можуть виживати. І їм потрібна допомога. Мікропідприємці не можуть отримати доступ на залізницю, бо великий бізнес займає всі вагони, не можуть зайти на митницю, бо там корупція, не вміють працювати із електронними майданчиками. Держава має брати їх за руку і допомагати пройти".
Ігор Дейсан, старший аналітик Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки:
"Близько тисячі потенційних підприємців можуть з'явитися. Це потенціал цієї програми. У пілотному проєкті 90 відсотків підприємців були ефективними, залишалися дієвими.
Бізнес новий з'являється. Але потрібно підвищувати фінансову грамотність населення. Щоб люди розуміли ризики на ринку, коли і що краще робити. З іншого боку – влада має створювати умови для ефективної роботи бізнесу. Щоб підприємці мали ринки збуту своєї продукції, могли нарощувати прибутковість. Сьогодні у малих підприємців обмежений доступ до кредитування. У них не достатньо заставного майна, щоб отримати позику. Потрібно, щоб в економіці були такі сфери, де можна реалізуватися. Не кожен власник вільного капіталу може вкладати в ІТ. А це може бути сектор тваринництва. Якщо уявити потенційного підприємця, який хотів би започаткувати бізнес там, то у нього не високі перспективи мати високу рентабельність. Тому що вартість енергоресурсів росте, мінімальна зарплата теж. Потрібно працювати над тим, щоб були ринки збуту всередині країни та за її межами".
2 
1
Коментарі