У селі Веприк Гадяцького району проводять реконструкцію братської могили. У ній знайшли півлітрову пляшку зі списком прізвищ похованих.
Торік у село приїжджав Олександр Степанець із Росії. У Веприку живе його троюрідний брат Віктор Тулюпа. Просив показати, де похований дід Демид Євтулович Степанець. Його привели до братської могили за місцевим ліцеєм. Пам"ятник на могилі був зі старої цегли. На ньому — лише прізвища 16 похованих без пояснень, хто вони такі. Олександр Олексійович пообіцяв дати гроші на нові огорожу і пам"ятник.
Реконструкцією керує Віктор Тулюпа. Він привіз бригаду будівельників із Харкова, щоб установити новий пам"ятник. Під час робіт знайшли вмуровану в цеглу півлітрову пляшку.
— Вона була з темного скла, залита сургучем, пробка — із газети. Акуратно витягли паперову пробку, розгорнули її і побачили, що то шматок "Правди України" за 10 січня 1967 року, — розповідає директор ліцею Іван Берус.
У пляшці лежав згорнутий трубкою аркуш з учнівського зошита. На ньому від руки крупними літерами зеленою пастою написані 15 прізвищ загиблих і вказано, що вони були міліціонерами, чекістами, комсомольцями та членами їхніх родин. Роки смерті — 1920–1930-ті.
Веприк був районним центром
— У списку немає прізвища Білоцерківець, а на старому пам"ятнику було, — додає директор ліцею.
— У 1920–1930-ті Веприк був районним центром, — розповідає виконувачка обов"язків голови сільради Катерина Ющенко. — Старий корпус ліцею був міліцією, або як тоді вона називалася НКВД. Ховали міліціонерів просто в дворі. Звозили з усього району. Є відомості про 16. Місцеві кажуть, що їх там більше. 1967 року зробили перепоховання і поставили обеліск. Доки не було в селі пам"ятника Леніну, то дітей приймали в піонери біля братської могили.
4 травня відкриють оновлений пам"ятник на могилі. Мають приїхати більш як 10 родичів похованих із Росії. Серед них — онуки Демида Степанця.














Коментарі