У поліетиленових мішках завдовжки 200 м лежить пшениця на полі товариства "Агротех-Гарантія" під Миргородом. До такого способу зберігання зернових на підприємстві вдалися, бо не мають власного елеватора. Загалом у 22 мішках зберігають понад 4 тис. т збіжжя.
Зібрану пшеницю на ланах стережуть кавказькі вівчарки. Поряд пост охорони.
— Щоб дорожче продати зерно, його потрібно притримати, — розповідає директор товариства Олександр Троцько, 48 років. — Миргородський елеватор збудований у 1970-х роках. Технологія зберігання застаріла. Та й ціна висока. Ми розпочали будівництво власного елеватора. Але пшеницю зберігати потрібно зараз. Тому й використовуємо спеціальні мішки.
"Агротех-Гарантія" орендує 17 тис. га на території восьми сільських рад. Намолотили понад 6 тис. т озимої пшениці. Розпочали обмолот ярової. Також у мішки планують закласти близько 60 тис. т кукурудзи. Збіжжя на полі зберігатимуть до лютого-березня. У цей час ринкова ціна на нього найвища.
Одна небезпека — миші
— Щоб засипати зерно до такого велетенського мішка, потрібно два види техніки, — пояснює працівник товариства 39-річний Артур Меуленер. — На тракторі прикріплюють складений мішок. Зверху він має воронку. Один кінець мішка зав"язують і підвертають під низ. Із іншого трактора у воронку сиплють зерно. Трактор повільно рухається, розкручуючи й опускаючи мішок із зерном на землю. Коли той повний ущерть, кінець підвертають. Перед закладкою зерно слід підсушити. Зовні плівка, з якої зроблено мішок, біла, зсередини — чорна.
За цією технологією зерно можна зберігати в полі щонайменше рік. Воно самоконсервується. За добу пшениця поглинає весь кисень, виділяючи вуглекислий газ.
— Такі мішки не бояться ні морозів, ні дощів, — веде далі працівник підприємства. — Одна небезпека — миші. Тому стараємося закладати мішки на рівну поверхню, слідкуємо, щоб вони не мали складок. Коли миша прогризе дірку, всередину підуть кисень та волога. Періодично мішки оглядають. Якщо виявлять отвір, заклеюють.
Спеціальну техніку закупили в Аргентині, так само як і мішки. Вони одноразові, кожен коштує приблизно 5 тис. грн.
На підприємстві кажуть, в Україні така технологія зберігання зерна — рідкість. Проте вона досить поширена в Європі та Південній Америці.
2 
1
Коментарі