Четвер, 24 липня 2008 18:38

Восьмеро хлопців та дівчат переїхали до покинутого села

Автор: фото: Наталія ХОРОЛЬСЬКА
  Світлана Северин у єдиному вцілілому будинку в селі Легейди Шишацького району показує купу цегли. Її планують використати на ремонт
Світлана Северин у єдиному вцілілому будинку в селі Легейди Шишацького району показує купу цегли. Її планують використати на ремонт

Восьмеро людей із різних областей України переїхали жити до села Легейди Шишацького району. У ньому немає жодного корінного жителя. Від Полтави до Легейдів — 65 км. Хлопці та дівчата розрахувалися з робіт. У селі планують збудувати хати, жити з родинами.

— Торік прийняли вісім заяв. Надали всім безкоштовно під будівництво земельні ділянки по 25 соток, — розповідає секретар Шишацької селищної ради 50-річна Валентина Шаруда. — Добре було б, якби село ожило. Хлопці та дівчата кажуть, що розвиватимуть там зелений туризм. Але в Легейдах немає ані води, ані газу, ані електрики. Ми не дуже в це віримо.

У селищній раді пообіцяли кожному, хто зведе фундамент під будинок, дати безкоштовно по гектару землі для ведення сільського господарства.

Заяви на земельні ділянки в Легейдах подали Світлана Северин з міста Узин Київської області, Андрій Лисенко з Херсона, полтавці — Ольга Жовнір, Неля та її сестра Наталія Цегельник, Сергій Гайтан, Анастасія Кучер, Олександр Прокоф"єв. Хлопці та дівчата товаришують. Більшість із них разом закінчували Київський інститут технології та дизайну.

Від райцентру Шишаки до Легейдів 5 км. Автобуси туди не курсують. Можна їхати маршрутним таксі Полтава–Шишаки. Зійти в селі Чернишівка. Звідти до Легейдів пішки йти понад 5 км. Винайняти таксі з райцентру коштує 35 грн.

У селі вздовж дороги стоять розвалені хати-мазанки. У більшості попровалювалися дахи. У центрі — доглянутий цвинтар. Одна з хат на краю села накрита шифером. Біля неї намет. Його обклали сіном.

Із хати в коротких шортах та сірій майці виходить 22-річна Світлана Северин. Взута в мокасини, волосся зібране у хвостик. В Узині працювала офіціанткою в суші-барі.

— Я тут одна, — киває на двері будинку. — Наші поїхали в Полтаву на велосипедах. Будуть за годинки три.

Світлана з друзями їздили вибирати село для проживання навесні. Вибрали Легейди, бо тут гарна природа.

— Екологічно чиста зона, — весело каже дівчина. — Електрику, може, проведемо, а решта й не потрібне.

Молодь хоче в селі збудувати дев"ять будинків. Це будуть глиняні хати-мазанки. Роботи розпочнуть наступної весни. Планують завершити їх за три роки. Потім мають намір зайнятися зеленим туризмом.

— Усі розрахувалися з роботи. Думали жити на заощадження, але вони швидко скінчилися, — говорить дівчина. — Восени роз"їдемося по містах. Заробимо грошей.

Веде до будинку.

— Бачите скільки сміття, — показує на купу. — Це все було в будинку. Якийсь справжній бомжатник чи притон устроїли, — кривиться.

В одній кімнаті хлопці вставили шибки на вікнах. Притягли старий диван. У кімнаті купою складена цегла. Її планують використати на ремонт будинку.

— Це єдиний дім у селі, який ще не почав валитися, — говорить дівчина. — Тому ми його вибрали. Решту доведеться будувати з нуля.

Воду беруть зі старого колодязя. Він наполовину завалився. Перед питтям її відстоюють.

— Я не бачу сенсу жити в місті, де люди полюють за грошима. Вбивають природу, — стенає плечима Світлана.

Каже, в її матері є трикімнатна квартира. У бабусі приватний будинок. Рідні підтримують дівчину.

— Дехто, правда, не може квартиру собі купити, — говорить. — Не будеш же все життя з батьками жити. От придумали такий вихід.

За хатою молодь посадила капусту, насіяла кабачків. Жаліють, що не висадили більше городини. Наступної весни планують перебратися до Легейдів назавжди.

Зараз ви читаєте новину «Восьмеро хлопців та дівчат переїхали до покинутого села». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода