55-річний Віктор Борячок із Гадяча має вдома довоєнний клавесин. Чоловік без музичної освіти самотужки навчився на ньому грати. Через кризу хоче продати інструмент, аби розрахуватися за кредити.
— Ми на мілі, — каже зі смутком Віктор Васильович. — Чотири місяці не працюю, а син кредитів набрався. За ціну домовимося. Колись за нього пропонували тисячу доларів.
Чоловік працював на Півночі Росії тампонажником на нафтовому промислі з 1992-го.
— Начався кризис. Дали півзарплати і поїздом додому відправили, — бідкається. — Після 50 вже на працівника ніхто і дивитися не хоче. А Кучма сказав, що в нас Сєвєра немає, то й льготна пенсія не положена.
Борячок розповідає, клавесин випадково 1972 року купив у літньої жінки в Гадячі. Клавесин був у неробочому стані, у міхах дірки. Педалі довелося прикручувати. Заплатив за нього 100 карбованців.
— Шкода продавати, — говорить чоловік. — Але життя змушує якось викручуватися.
2 
1
Коментарі
1