
Минулої п"ятниці на іподромі кінного заводу в Дібрівці Миргородського району відбулося кінноспортивне свято. Так відзначили 120-річчя заводу.
Дійство розпочинається парадом юних барабанщиць місцевої школи й маршем працівників кінного заводу. На конях проїжджають учасники змагань із Полтавщини, інших областей України, країн СНД.
— На 120-летие завода приехал специально, люблю лошадей. Их грация, красота умиляют. К тому же ваши и наши кони, образно говоря, родственники. У наших коней течет кровь ваших — дибровских, — каже директор кінного заводу "Ат-Пролин" у молдовському місті Чадир-Лунга 48-річний Константин Келеш.
Демонструють показовий виступ упряжки-четвірки. Керують нею наїзники Дмитро Гординський та Валентин Артишевський із Мирогощі, що на Рівненщині.
У заїздах на 1,6 км та змаганнях з подолання перешкод узяли участь понад 50 коней. Серед них — із кличками Крит, Карта, Гіфігенія, Каліграфія, Арарат, Гегемонія. Перші букви імен матері й батька обов"язково мають бути в кличці лошати. Наприклад, батьками гнідої Каліграфії були кобила Кераміка й кінь Гумін. Батьки сірого жеребця Арарата — Албанія та Романтік. Арарат переміг у другому заїзді, а Каліграфія здобула перемогу в шостому. В обох випадках упряжками керував тренер Григорій Назаренко з Дібрівки.
Переможці всіх заїздів та змагань з подолання перешкод отримали призи й грошові премії.
Кандидат у майстри кінного спорту Вадим Луцкевич із Миргородського лісгоспу на жеребці Аваль у змаганнях із подолання перешкод виграв головний приз від регіонального управління "Приватбанку" — телевізор.
Кінний завод у Дібрівці заснував 1888-го князь Дмитро Романов. Хотів створити розплідник верхових та рисистих коней. Завдяки орловським рисакам Дібрівка посіла одне з перших місць за сумою виграшів на іподромах. До 1913 року одержала призів на загальну суму 1,4 млн крб. Відтоді збереглися манеж, школа-кузня, будинок управляючого та інші будівлі. 1982-го спорудили кумисну ферму. На ній розводять племінних ваговозних коней. Отримують до 40 т кобилячого молока — постачають його на курорти в Миргород.
На заводі працює півтисячі осіб. На 15 тис. га землі займаються рослинництвом і тваринництвом. Тримають близько 400 голів коней трьох порід — орловської, російської (рисисті) і новоолександрівської (ваговози).
Коментарі