Селище Опішня Зіньківського району колись називали столицею українського гончарства. Нині на місцевому ринку біля автостанції 70% кераміки — це посуд із райцентру Слов"янськ Донецької області.

— Хоч більшість приїжджих питає саме опішнянську кераміку, — зауважує 28-річна Оксана Салдатова, яка торгує на ринку в Опішні десять років. — Наша глина товща, міцніша й корисніша для здоров"я. Та й значно привабливіша на вигляд. Це ж ручна робота! Ніколи не знайдеш двох однаковісіньких чашок. А в Слов"янську глину відливають у стандартні форми.

Приїжджі діти найчастіше запитують у продавців глиняного Шрека — героя мультика. Коштує він 15 грн. Опішнянські миски продають по 7–8 грн, глечики — по 30, чашки — 8, свистки — 1 грн. Найдешевші скарбнички — 20 грн. Кераміка зі Слов"янська вдвічі дешевша.

Шість років тому в Опішні кераміку ще виготовляли на двох заводах. Спершу через нерентабельність і часті зміни керівництва закрився завод "Художній керамік". За два роки — "Керамік". Понад 500 людей лишилися без роботи. Єдиний робочий другий цех "Художнього кераміка" взяв в оренду його колишній працівник Михайло Задорожний.

— Тепер тут два гончарі, а колись було двадцять, — говорить він, тепер — директор приватного підприємства "Гончарний круг". — Через брак замовлень ледве живемо.

У "Гончарного круга" три кімнати. В одній сидять дві жінки й розмальовують глиняні миски. 49-річна Лідія Запорожець — гончар і малювальниця.

— Заробляємо мало. Взимку місяцями сидимо без зарплати, — каже.

Один опішнянський глечик робиться до 40 днів. Треба зробити його на гончарному крузі, висушити, обпекти в печі на дровах.

Якби не хазяйство, то самим гончарством не прожили б

У центрі Опішні стоїть напівзруйнований третій цеху заводу "Художній керамік". За півкілометра — колишній перший цех. На ньому таблички з іменами посадовців, які відвідували Опішню. Серед них — президент України Віктор Ющенко.

— Ні державної, ні місцевої підтримки кераміки ми не дочекалися. А "Гончарний круг" уже фактично банкрут. Жити йому місяць-два, — бідкається селищний голова Олександр Кужим. — Раніше заводи постачали продукцію у 18 країн. А на початку 1990-х підприємства почали переходити з рук в руки. Були втрачені ринки збуту. Справжнє гончарство почало занепадати. Місцевий ринок заполонила дешева кітчева кераміка.

Гончарство в Опішні підтримують національний музей-заповідник і Колегіум мистецтв.

— Улітку на день буває до двадцяти екскурсій зі всієї України, — хвалиться працівник музею Світлана Пошивайло.

При вході просто неба стоїть керамічна композиція "Доброго ранку, Опішня" — мати годує дитину, хлопчик грає на сопілці, вусатий чоловік виготовляє глечик, на стовпі сидить півень. Ці скульптури отримали гран-прі на всеукраїнському симпозіуму гончарів в Опішні.

Поруч керамікою торгують місцеві майстри. 42-річна Тетяна Діденко колись працювала на заводі, а тепер із чоловіком займаються гончарством удома. Роблять свистки, горщики для квітів, дрібний посуд, що його називають "монетками".

— Розжитися копійкою вдається влітку, з екскурсій. Найбільше 300 гривень у місяць маємо. Але то буває рідко, — каже майстриня. — Якби не хазяйство, то самим гончарством не прожили б.

Вітальню музею прикрашають глек висотою 80 см та півтораметрова ваза. Зліва на дерев"яних полицях — глечики, горщики-близнюки, калачики, куманець, плесканці, тиківка. Грамоти й дипломи опішнянських гончарів.

Заходять учні початкових класів школи N4 з Полтави. Працівниця музею Ірина Мирко розведеною водою глиною розмальовує миску. Олена Мороховець на гончарному крузі показує, як робиться глечик. На зміну їй приходить 77-річний гончар Микола Пошивайло.

— Я від батька спершу навчився ліпити з глини свистки, потім почав робити посуд. А пішов із заводу на пенсію, почав займатися цим удома. Зараз навчаю діток у колегіумі, — розповідає гончар із 50-річним стажем.

На околиці селища стоїть меморіальний музей-садиба родини Пошивайлів, батьків Миколи Гавриловича.

За місяць в Опішні пройде міжнародний фестиваль

Молоді гончарі із 25 міст України, а також Румунії, Молдови, Білорусі, Росії зберуться з 2 по 12 липня в селищі Опішня Зіньківського району на перший Міжнародний фестиваль гончарів. Вік учасників — від 10 до 23 років.
— Змагатимуться у трьох номінаціях — кераміка, образотворче мистецтво, інші види декоративно-ужиткового мистецтва, — розповідає директор школи-інтернату "Колегіум мистецтв у Опішні" Людмила Овчаренко, 36 років.
Нині в Опішнянському колегіумі 120 учнів. Їм викладають малюнок, живопис, композицію, гончарство, основи скульптури, історію мистецтв.

×