"Аби був дохід, треба щоб у хазяйстві була не одна корова, а три-чотири. Чим більше, тим вигідніше сім'ї, — каже 50-річна Галина Малиш із села Ковалівка Полтавського району. Відрами носить воду у сарай, напуває чорно-рябу корову Травку. — Біля скотини вихідного немає: її постійно треба нагодувати, напоїти, почистити. Улітку череду відпасти. Труд важкий. Нам селянам діватися нікуди, корова — єдина годувальниця. Самі молока не бачимо, віддаємо на продаж, аби заробити копійку".
На фермах чи племінних господарствах корів майже не продають. Просять близько 12 тис. грн. Вигідніше купити в господаря. Селяни тварин віддають за 8–10 тис. грн. Телиця, спарована перший раз, коштує 6 тис. грн. Люди дізнаються про продаж корів через знайомих, дають оголошення в газети. Корів вважають дефіцитним товаром, бо їх продають мало. Буває, купують теля від хорошої корови. Воно коштує до 1,5 тис. грн.
— Якщо хочуть сховати вади, корову продають тільною, коли вона погано доїться, брикається. Краще брати після весняного розтелу. Тоді молока більше, корова скоро іде на траву і ще додає в надоях, — радить 54-річна Катерина Скрипка, зоотехнік-ветеринар сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Маяк" на Зіньківщині. — Дивляться по зовнішньому виду. Щоб була чиста, мала довгий пушистий хвостик. Молочні вени на череві мають бути завтовшки з великий палець доброго дядька. Шукають молочні колодязі. Вони є на венах по череву перед вим'ям. Чим товщий палець туди поміщається, тим краща молочна корова. Ноги тонкі, голова невелика, не така, як у бугая. У молочної корови роги як турички — згорнуті один до одного, а не в різні боки. Добрий признак, коли вим'я нагадує ванночку, а задню складку вимені можна погладити рукою впоперек. Як вим'я надто велике — тварина частіше хворіє на мастит. Передні й задні дійки рівномірно розвинені. Шкіра має бути м'якою, на шиї збиратися у дрібні складки.
Селян, котрі тримають по кілька корів і здають молоко, зобов'язали придбати доїльні апарати. Так у молоко потрапляє менше мікроорганізмів. Деякі переконані, краще доїти вручну.
— То заблуждєніє, — переконує Скрипка. — Віддача молока іде сім хвилин. Навіть добра доярка за цей час не видоїть 25 літрів.
На Полтавщині найпоширеніші чорно-рябі й червоно-рябі породи. По віддачі молока вони майже однакові. Вважають, чорно-рябі дають більше молока, а в червоно-рябих воно жирніше.
— Моя покійна мама казала, корову вибирають по масті до хазяйства. Кому більше до душі біла, кому чорна, — каже Катерина Іванівна. — Перш ніж купити, до неї придивляються півтора-два місяці, як до невістки. Важливо знати родословну. Розпитатися, які мама, сестри, бабусі. По селах про корів переказують одне одному. Як годувати добрими кормами, з корови можна взяти 5 тисяч літрів молока в рік, 7 тисяч — дасть тільки генетика.
В осінньо-зимовий період за день корова з'їдає не менше як 50 кг сухих кормів — сіна, комбікорму, соломи, жому. Макуху дають по 200–250 г на кожен надоєний літр молока. Від прілого сіна може статися викидень. Напувають водою кімнатної температури — 20–25°С. Найхолодніше, що п'є тварина — 16°. Вода в колодязі — 18°.
— Тварині потрібні сіль і крейда для кращого обміну речовин, — радить Катерина Іванівна. — Якщо вживатиме більше солоної їжі, більше питиме, прибавлятиме молоко. Щодня дають по 150 грам солі. Картоплю краще варити і розтовкувати. Суху макуху давати тільки тоді, як є вільний доступ до води.
Оптимальна вага для корови — 4,5–5 ц. Якщо важча — гірше доїтиметься. Молоко дає 14–15 років, потім надої зменшуються.
41
СТІЛЬКИ тисяч тонн молока надоюють за місяць на Полтавщині. В області 137 400 корів. Їхнє поголів'я за останні п'ять років зменшилося на 27 тис. Полтавці щоденно споживають 70 т молокопродуктів. Найпопулярніші клички корів на Полтавщині: Березка, Каштанка, Квітка, Черешня, Білочка, Сорока, Мазуха.
2 
35413
Коментарі