— Дєвушка, та не бойтесь, ставайте отутечки біля мене. Ніяких мєнтів сьогодні не буде, торгуйте спокойно, — каже продавщиця Галина із селища Білики Кобеляцького району на стихійному ринку в Полтаві. Це біля Південного вокзалу, навпроти автобусної зупинки. 2 липня о 6.00 торгує молоком, сметаною та сиром. Продавці стоять у чотири ряди навколо парку Слави за 20 м від входу у вокзал, їх близько 300. Зайняли проїжджу частину. Їм сигналять водії автобусів, на дорозі утворився 100-метровий затор. Стихійні торговці говорять, міліціонери з'являються з рейдом раз на місяць.
— Послєдній раз були тижнів три тому, чоловік зо п'ять. Пройшлися разок, попросили забрати товар та й далі потопали. А ми на інше місце перейшли далі базарювать, — продовжує Галина.
Вигадую, що приїхала торгувати овочами. Кабачки та огірки розкладаю на пакеті на землі. Випитую, чи торговців попереджують про міліцейські рейди.
— Я приловчилася работать. У сина знайомий в міліції працює. Як тільки провєрка намічається, дзвонить: "Тьотя Галя, завтра на базар не виїжджайте, будуть ганяти". Я сумочки відставляю, пережидаю деньок. Іншим теж кажу, — ділиться торговка.
Міліція приходить в середу, четвер або п'ятницю
— Шоб ви знали, міліція єслі й приходить, то в середу, четвер або п'ятницю. Тільки не скажу, звідки це знаю, не можна, — шепоче сусідка чорноока 14-річна Діана із селища Вакуленці під Полтавою. Важить на терезах жовтий болгарський перець. — Міліція овощні ряди не особо зачіпає, більше торговців м'яса ганяють та штрафують.
Найбільше торгувати у парк приїжджають із Полтавського, Карлівського, Новосанжарського, Решетилівського та Кобеляцького районів. Стоять із шостої ранку, у вихідні з п'ятої, щоб зайняти вигідне місце. За 50 м від стихійного — офіційний базар на 360 місць, який належить комунальному підприємству "Полтава-сервіс". Він напівпорожній, торгові ряди не видно за стінами новозбудованої автостанції.
— Там як у норі сидиш, клієнти вряди-годи заходять. Шо привіз, назад додому везу, — говорить 52-річний Олексій Яворов із Новосанжарського району. Навпроти нас розкладає свіжу петрушку та цибулю, витягає з сумки двох бройлерів по 100 грн. — На ринку треба за місце платити, за аналізи всякі віддати. Наприклад, за одного бройлера 4 гривні беруть, молоко близько 5 коштує, творог десь 6. Прилічна сума набігає. Від міліції знайшли вихід — коли проганяють, робимо вигляд, що збираємося. Тільки вони відійшли, на друге місце стаєм.
За годину спродую городину. Вторговую 6 грн. Покупці нарікають, кабачки перерослі, купують для качок. Торговці продовжують стояти до 9.00. За весь час не бачимо жодного міліціонера.
— Зараз менти хороші ходять, а раніше і відра перевертали, — долучається до розмови ставна жінка, насипає в літрову банку чорної смородини. — Раз хотіла їх ягодами угостити, щоб не чіплялися. Не взяли.
У Полтавській обласній міліції переконують: їхні працівники ходять із перевірками щодня:
— Стихійників контролюють разом із представником санепідемстанції, ветеринарної міліції, також працює дільничний. Міліціонер може тільки попередити продавця, наступного разу штрафує. Але штраф невеликий — від 17 до 51 гривні. Продавцям простіше заплатити та стояти далі. Ми не можемо забрати в них товар чи відвезти у відділок.
Через торговців запізнюються на потяги
Три проблеми, що їх створює стихійний ринок
У парку Слави не можуть гуляти матері з дітьми. Продавці сідають на лави. По собі залишають купи сміття, його розтягують собаки. Смердить. Непотріб прибирають тільки під вечір.
Немає місця для паркування таксі. Раніше таксомотори стояли навколо парку. Пасажири з вокзалу могли легко знайти машину. Зараз таксисти вимушені ставати на 100-200 м далі.
Пасажири міського та приміського транспорту потерпають через затори. Із сумками важко пройти повз ряди стихійників, через товар, розкладений на землі, вимазують одяг та валізи. Запізнюються на потяги.
3 
1
Коментарі