Від системи освіти в державі залежить розвиток її у всіх галузях. Освітня підготовка в Україні за роки незалежності зазнала чимало реформ. Але досі потребує конкретних змін і доопрацювань на всіх рівнях. Демографічна ситуація в Україні спонукає чиновників закривати школи в селах. За останні 10 років на Полтавщині ліквідували 162 малокомплектні школи.
— Якщо будемо закривати малі школи, у нас не буде майбутнього. Нема школи, нема ФАПу — немає села, а немає села — немає України. Цього не можна допускати. Якщо школу в селі закриють, то вже дуже важко буде відновити її роботу, коли за два-три роки там з'являться діти, — говорить Тарас Кутовий, кандидат у народні депутати України по одномандатному виборчому округу №151, голова наглядової ради Всеукраїнської громадської організації "Спілка спасіння села". — Треба стимулювати народжуваність дітей — давати молоді нормальну роботу з гідною оплатою, можливість придбати житло. Тоді й дітки в селі будуть.
Цього року до 1 вересня на Полтавщині планують закрити дев'ять шкіл — дві в Чорнухинському районі та по одній у Лохвицькому та Лубенському.
— До мене постійно звертаються батьки, які проти закриття навчальних закладів. Приміром, у селі Духове Лубенського району наступного року зі школи першого-третього ступеня планують зробити дев'ятирічку. В Пізниках на Чорнухинщині цього року закрили школу. Дітей підвозитимуть до сусідніх сіл, а учителів розподілили по різних школах району, — продовжує Тарас Кутовий. — У Яцинах на Пирятинщині дев'ятирічну школу цього року реорганізують у навчально-виховний комплекс із початковою школою та дитсадком. 26 старшокласників, які мали б там навчатися, змушені будуть добиратися до шкіл сусідніх сіл.
Офіційних причин оптимізації дві — низька якість освіти, яку надають у малих школах, та економія бюджетних коштів.
— Досі жодне з серйозних досліджень цієї проблеми не підтвердило, що в малокомплектних школах дають низькоякісну освіту. До того ж серед учасників всеукраїнських олімпіад щороку є діти з малих шкіл, — говорить Тарас Кутовий. — А за даними експертів Світового банку, чиста економія від запланованого закриття після 2014 року становитиме лише 6,8 відсотка загального бюджету видатків на утримання загальноосвітніх шкіл. То чи варта шкурка вичинки? І чи залишаться зекономлені кошти у сфері освіти? Скільки ми витратимо за цей час на придбання та утримання парку шкільних автобусів? Чи не доведеться збільшити видатки на лікування учнів, яким упродовж усіх років навчання і в дощ, і в сніг, і в морози доведеться вдосвіта сідати в автобус і їхати за 15-20 кілометрів до іншої школи? І чи думає хтось про нематеріальну складову таких щоденних переїздів? Адже ми фактично "відлучаємо" дітей від рідних сіл, витираємо з їхньої підсвідомості прив'язаність до рідного села.
Одним із перших законопроектів, які кандидат у народні депутати Тарас Кутовий планує вносити на розгляд Верховної Ради, — заборона на закриття малокомплектних шкіл та запровадження найефективніших альтернатив для здобуття базової освіти на селі.
В Україні випускають удвічі більше спеціалістів із вищою освітою, ніж того потребує ринок праці. Сьогодні він перенасичений юристами, економістами, менеджерами. Натомість дедалі більший попит — на фахівців робітничих спеціальностей.
— Зараз кожен батько з товстим гаманцем може вивчити свою дитину у вузі. Але плата за вищу освіту — офіційний хабар. У талановитих дітей забирають можливість здобути освіту та реалізувати себе у житті, — вважає Тарас Кутовий. — Необхідно збільшувати кількість бюджетних місць. І дати можливість безкоштовного навчання перш за все талановитим дітям, які виграють на олімпіадах, гарно вчаться. Крім того, мають надаватися квоти на безкоштовне навчання школярам із сільської місцевості. Чому, скажімо, дітей шахтарів зараховують до вузів поза конкурсом, а сільських — ні? Після закінчення вищих навчальних закладів виникає проблема працевлаштування, адже підприємства вимагають досвіду в майбутнього працівника. А де ж йому взятися у вчорашнього студента?
Не маючи можливості використати свій потенціал на батьківщині, молодь виїжджає за кордон. Сьогодні Україна посідає четверте місце у світі за кількістю трудових мігрантів, вік яких значно зменшився.
У результаті ми втрачаємо значний інтелектуальний потенціал країни, виштовхуємо за кордон наші "мізки", без чого Україна не матиме майбутнього.
Чинний уряд зменшив стипендії у півтора раза. Мінімальна виплата у вузах третього-четвертого рівнів акредитації становить 530 грн. Тому найперше, що необхідно зробити і чого добиватиметься політична партія "Удар" у новому парламенті, — це забезпечити студентів гідними стипендіями та нормальними умовами життя в гуртожитках.
Основними програмними завданнями Тараса Кутового та політичної партії "Удар" Віталія Кличка", яку він представляє, є інвестування в молодь — запровадження державного квотування робочих місць для молодих людей, стимулювання підприємств, які беруть на роботу і стажування молодь, гарантування доступності житла для молодих сімей. А також — започаткування прозорої програми державних грантів для навчання обдарованої молоді в найкращих вищих навчальних закладах України та світу.
3 
1
Коментарі