"У засіках цукрових заводів області лежить сто тисяч тонн цукру. За сезон виробимо ще триста", — розповідає гендиректор асоціації "Полтавацукор" Євген Золотарьов, 72 роки".
За даними Держкомстату, людина в середньому за рік з"їдає 38,4 кг цукру. Тож на всіх жителів Полтавщини треба 59 тис. т на рік. Після переробки нового врожаю буряків полтавці матимуть цукру на сім років уперед.
Через надлишок цукру ціна на буряк упала. Його від населення приймають по 170 грн/т. Торік платили на 25 грн більше.
— Заводам не потрібна сировина, бо не можуть продати цукор минулого врожаю. Тож зменшують ціну на буряки. Через це селяни відмовляються їх вирощувати. Таке замкнене коло, — зітхає Золотарьов.
Цього року на Полтавщині цукровим буряком засіяли 74,4 тис. га — на 3 тис. менше, ніж торік.
— Із підприємствами, що здають багато буряку, заводи розраховуються грошима, — каже Золотарьов. — Із населенням працюють за давальницькою схемою. Людина отримує цукор та жом. Нині він коштує 20 гривень за тонну. Буде дешевшати, бо його нікуди дівати.
На ринках Полтавщини мішок цукру вагою 50 кг коштує 140 грн. Продавці переконують, що він із нового врожаю. У роздріб продають по 3 грн/кг. Держава зобов"язала заводи продавати цукор оптом не менше ніж по 2,5 тис. грн/т. Торік було по 2,85 тис. грн/т.
Пенсіонер із села Попівка Карлівського району 74-річний Іван Копилець засадив цукровим буряком 15 соток.
— Хоч невигідно, але вирощувати доводиться. Бо родина велика, 11 душ. Є дві корівки, порося, — каже Іван Романович. Чоловік разом із 64-річною дружиною Галиною Іванівною на власному полі виривають та чистять буряки.
Полтавці матимуть цукру на сім років уперед
Дід бере спеціальну вузеньку лопатку, підкопує нею корінь, смикає за гичку. Буряк стукає об буряк і несе на купу.
— Позаминулого року садив 13 соток. Дали шість мішків цукру й тонну жому, — зауважує Копилець.
Цієї осені чоловік зібрав 5 т буряків. Половину планує лишити на корм худобі. Решту здасть на цукрозавод, що за 6 км в райцентрі Карлівка. Підрахував, що отримає 2 мішки цукру й 2 т жому.
— "Газона" загрузю та завезу. За машину треба сто гривень дати, — Іван Романович обрізає ножем гичку на бурякові. — Чистимо сім"єю, а грузити кликатиму людей. Треба їх нагодувати, літр горілки поставити. Зараз даром нічого не роблять.
У Попівській сільраді з-поміж 3,5 тис. місцевих жителів нарахували до 30 дрібних бурякоздавачів. Місцеве товариство "Промінь" цукровим буряком засіяло 300 га.
— Люди без роботи, тож і сіють буряки. Цукор — це сільська валюта. Продав мішок — заплатив за газ, — говорить землевпорядник Попівської сільради Іван Дементій, 50 років. — Техніку для збору врожаю замовляють у рахунок зарплати. Винайняти трактор коштує до тисячі гривень. Але копати ним не вигідно, бо багато бруду. На заводі за грязні буряки платять менше.
У Попівці буряк також продають заїжджим підприємцям "на корені". Вони самі виривають коренеплоди. За сотку платять 200 грн.
За тонну буряку при цукристості 16% заводи області дають 60 кг цукру та тонну жому. Торік давали 70 кг цукру та півтонни жому. Чим вища цукристість — більше кілограмів цукру можна отримати.
— Через низькі розрахункові ціни на буряк дрібних бурякоздавачів стає менше, — розповідає заступник директора Глобинського цукрового заводу Сергій Шишацький, 37 років.
При заводі в Глобиному вже почав роботу бурякопункт. Підвезення буряку оплачує власник. Відходів небагато, бо люди везуть чисті коренеплоди.
У селі Буряківщина, що біля райцентру Велика Багачка, з усіх 15 дворів цукровий буряк не вирощує ніхто. Нарікають на низьку ціну цукру. Місцевий фермер Василь Живолук торік мав 10 соток буряку, а цього року не посіяв жодної.
Вигідніше за буряк сіяти пшеницю
— Рік тому мав два гектари під цукровим буряком. Цього року відмовився сіяти, бо не вигідно — говорить фермер із селища Халтурине Карлівського району Анатолій Канівець, 57 років. — На гектар треба закупити насіння на 700–800 гривень. Аби засіяти гектар пшениці — потрібно 250 гривень. Віддача та сама. Ціна тонни пшениці 1200 гривень.
Канівець нарікає, що буряк важкий в обробітку. Потребує гербіцидів та обприскування від шкідників. Чутливий до погоди. Наприклад, цього року через суховії його пересівали.
Канівець експериментує з соняшником та ячменем. Засіяв по 20 га під кожну культуру.
2 
1
Коментарі