— На Оржиччині свого хліба не випікають — привозять із Лубен, Черкас, Хорола, Києва. Немає хорошої сировини і спеціалістів. Підприємства стоять. Люди живуть за графіком — два місяці сіють, два прибирають, вісім місяців бухають. Мені від того серце крається. Звик працювати і робити те, чого в інших немає. Добрий пряник спекти — делікатна справа, то ще важче, ніж хліб, — каже 32-річний Олег Закотюра, директор приватного підприємства, що випускає солодощі під торговою маркою "Оржицький оксамит". Виробляють власну олію, вирощують зернові.
— Пряники печемо за старовинним рецептом на інвертному сиропі. Його роблять із цукру і води, таким ще бджіл годують. На сиропі замішуємо тісто. Настоюємо до 12 годин, — продовжує Олег Вадимович. — Працівниці вручну формують пряники. Машина такої смакоти не зробить. Кожен пряник, як мала дитина, потребує уваги і тепла рук. Десь більше води додати, десь борошна підсипати, тісто підтягнути чи товще розкачати. І в печі за пряниками треба прослідкувати. Жодна машина не замінить чутливості рук кондитерів. Готуємо 12 сортів — класичні, з родзинками, чорносливом, варенням, кремом. Як вистигають, закутуємо в глазур. Вона закриває пори, через те пряник не натягує вологу, робиться гладенький і залишається м'яким. Біля кондитерської завжди пахне ваніллю. Місцеві жартують, через пахощі не можна на огороді працювати — одразу їсти хочеться. Натуральні — то й пахнуть. Консервантів, розпушувачів у наших пряниках немає. На смак і за якістю, як їли в дитинстві за Союзу. Звісно, легше з хімії зліпити — такі не бояться ні холоду, ні спеки і лежатимуть довго. Якісний пряник як яблуко: на вид блискучий, рівний, усередині м'який і ароматний. Лежить до 30 днів. Для експорту не годиться. За кордон везуть солодощі, термін придатності яких три місяці й більше. Значить, додають хімію.
Такою технологією виробництва користуються лише кілька підприємств в Україні. Вона унікальна: основана на ручній праці. "Оржицький оксамит" полюбився в багатьох районах України — на Полтавщині, Харківщині, у Дніпропетровській, Кіровоградській, Донецькій областях. Почали працювати з Черкасами і Черніговом.
Пряники "Оржицький оксамит" на 20% дорожчі від інших.
— Налагодити виробництво — не просто. Траплялося, цілі партії готової продукції доводилося повністю завертати — то олія з гірчинкою, то пряник несмачний. Найбільша проблема — відсутність якісної сировини в районі, особливо борошна. Тому підписали контракт із турецькою компанією "Кумкая" на поставку борошномельного обладнання, — каже Олег Закотюра. — При випічці дотримуємося всіх держстандартів, стежимо за якістю продукції.
Окрім технології виробництва, важливі інгредієнти. Олег Закотюра як справжній господар 60% вирощеного на власних землях переробляє. Кондитерську повністю забезпечує борошном і олією.
— Якість олії, як і пряників, ретельно контролюємо. При виробництві насіння не смажимо, лише злегка підігріваємо — така олія корисніша для печінки, — каже Олег Вадимович. — Очищуємо старими методами — фільтрування і відстоювання. Звісно, легше додати хімії і за добу закрутити олію в тару. Ми очищаємо її майже тиждень.
На підприємстві працюють близько півсотні людей. Переважно жінки.
— Якби не золоті жіночі руки, виробництво не починав би. Знайти роботящого, відповідального, а головне непитущого чоловіка — велика удача. Жінки нині тягнуть усе — сім'ю, дітей, роботу, — каже Олег Вадимович. — Ніколи не економив на працівниках. Загноблена, бідна людина не працюватиме віддано. Тому всі отримують гідну заробітну плату, а головне вчасно. Ручна праця того варта. Краще економити на енергоносіях — для опалення замість газу використовуємо лушпиння насіння.
Олег Закотюра мріє надалі розвивати підприємство.
— Доводиться працювати в шаленому ритмі. Але не жалкую. Найближчим часом поставимо млин, — каже. — Хочеться створити виробництво закритого типу.
За інформацією звертайтеся: Полтавська обл., смт. Оржиця,
вул. 70-річчя Жовтня, 10.
Тел.: 0(96) 139 19 86, 0(66) 061 00 34.
www. pryanik.org.ua
На підприємстві влаштовують екскурсії
Олег Закотюра допомагає розвивати Оржицький район. Щоліта на його підприємстві гамірно — школярі приїздять на екскурсії. Дітям показують, як випікають пряники, і частують запашними солодощами.
— Школярі в селі Старий Іржавець — наші підшефні. Допомагаємо, щоб діти розвивалися всебічно. Возили на екскурсії в Полтаву, Черкаси, — каже Олег Вадимович. — Проводити благодійність допомагає отець Віктор із Оржиці. Зі школярами розучив вертеп, їздили виступати в обласний центр, у Гребінківський інтернат і Воронинцівський будинок для літніх. З отцем Віктором будуємо в Оржиці церкву. Він надзвичайно мудра і добра людина.
Від підприємства Олег Закотюра завжди вітає мешканців Воронинцівського будинку для літніх. Подарували радіоприймач кожній палаті, на свята привозять власну продукцію. Дитячому садку в Оржиці ремонтують водопровід.
— Допомагаю дітям і старикам. Вони щирі й безкорисливі, — каже Олег Закотюра. — Дорослі на мою підтримку хай не розраховують. Надто часто дурили.
2,5
тонни здоби за зміну випікають пекарі на підприємстві Олега Закотюри. Вручну роблять близько 55 тис. пряників. У кулінарному цеху працюють 50 людей.














Коментарі