На Полтавщині просто неба зимуватимуть щонайменше 360 бомжів. Саме така кількість безпритульних пройшла минулого року через приймальник-розподільник при обласному управлінні міліції, який цього року закрили. Хоча, кажуть, реальна кількість бомжів у кілька разів перевищує зареєстровану.

На зупинці по вул. Шевченка курять двоє чоловіків. В обох брудний одяг і побиті обличчя. 37-річний Олександр Чован і його товариш Микола, який не називає прізвища.

— Ми схожі на бомжів? — перепитує Микола. — У мене є хата.

— І в мене. Живу в елітному будинку по вулиці Пушкіна, 88. Батьки, брат і невістка хочуть мене вижити, — дихає перегаром Чован. Каже, що закінчив м"ясо-молочний технікум і працював підприємцем — продавав шуби. — Та мене кидонули. Почав бомжувать.

Чому пішли з дому?

— Із батьком посварився, ночував у під"їзді. Там мені міліція підкинула ствол. Тому переховувався й бомжував п"ять місяців. Дали мені два роки умовно.

А за що жив?

— Пляшки, залізо збирав. Спав на траві, мерзнув. Тому брав горілку й сосиски в піцерії, яку Сашка й Колька по Чапаєва держать. Випиваєш — і вже не так холодно. Підробляв у чурок-азерів. На вулиці Комсомольській, 16, де міліція, є маленький притончик. Там прихований магазин. Зранку за пляшки дають миску супу зі шматком хліба. Я там пристроївся. Туди всякі приходять працювати: і ті, що миються, і ті, що з вошами.

Де взимку гріються бомжі?

— У підвалах, під"їздах, на стройках. Їх виганяють звідти, б"ють. Або на опалювальних трубах біля обласної лікарні, поблизу смітника. У каналізації по Чапаєва спускаються. Вилазять звідти біля кафе "Діана". По лікарнях — кажуть, що хворі. Або збирають картонні коробки і стелять на землі. Мусора їх водою обливають. Деякі реалізаторами влаштовуються. От тут, на базарі, бабушка самогонку жене, а Серьожа її реалізує.

У бомжів є житло?

— Та є різні. Он колишній футболіст, — киває на брудного чоловіка з пляшками в сумці. — Має де жити, а під дурака косить. Живе з того, що на крадені документи бере кредити. Он Коля афганець. П"є, бо бачить уві сні війну. Пенсійний і посвідчення в нього вкрали.

Таке життя багатьом подобається. Інколи на смітнику остатки бутербродів із червоною ікрою попадаються. Один гаманець із 300 доларами знайшов. А щоб не стидно було по мусорках нишпорити, то за ніч напиваєшся пива, водки.

Чому перестали бомжувати?

— Два місяці тому впав у люк і зламав ногу. І мішка зараз не підніму. Ось хлібний кіоск на Зигіна покрасив за 20 гривень. Смішні гроші. Зараз сплю в коридорі, всі мої речі родичі викинули.

×