Ексклюзиви
Четвер, 11 лютого 2010 16:36

Під маркою "опішнянська кераміка" продають підробку

 

Колись Полтавщина асоціювалася з решетилівською вишивкою білим по білому, опішнянською керамікою і миргородськими курортами.

За останні десятиліття економіка регіону змінилася, розвинулися підприємства. "ГПУ" дослідила, що можуть придбати туристи на гостинець і чим відома Полтавщина.


Опішнянська кераміка і решетилівська вишивка – найпопулярніші полтавські сувеніри. Жоден Сорочинський ярмарок не обходиться без них.

— Решетилівська вишивка білим по білому принесла славу нашим майстрам у всьому світі, — розповідає голова місцевої райради Віктор Бережний. — Якщо за радянських часів ми виїздили на якісь виставки, аби продати свою продукцію, то тепер до нас приїздять звідусіль, щоб замовити вишиванки. Навіть у Блакитній залі резиденції ООН у Нью-Йорку є наш гобелен "Древо життя".

У 1980-х у Решетилівці замовляла сукні співачка Ніна Матвієнко. Тепер вартість такого вбрання — близько 3 тис. грн, рушника — від 150 грн, сорочки — 1,5 тис. грн.

Опішнянські майстри глиняну макітру ручної роботи продають за 30 грн, глечика — за 25 грн, півника-свищика — 15 грн, коника — 20 грн. Проте їхніх виробів майже немає на придорожніх базарах і в Художньому салоні в Полтаві. Під маркою "опішнянська кераміка" продають підробки з Китаю, Туреччини і Донецької області. Вони неякісні й не завжди дешевші.

— Держава підтримує гончарів тим, що не заважає, — розповідає 51-річний Олесь Пошивайло, директор Інституту керамології в Опішні. Він гончарського роду. — Ще з початку ХХ століття російські князі дарували нашу кераміку своїм друзям-вельможам. Якби сьогодні депутати і міністри робили те саме, кераміка успішно розвивалася би. А то дарують китайський фарфор. Отже, про своє байдуже.

За радянських часів в Опішні працювали два керамічні заводи. Один продали, другий руйнується. Місцеві майстри хотіли зробити там майстерні й музей, проте підтримки від влади не отримали. Нещодавно у селищі відкрили приватний магазин, де продають справжні опішнянські вироби. Найчастіше купують не дрібні сувеніри, а ексклюзивні 1,5-метрові скульптури вартістю від 1 тис. грн.

На трасі Київ — Харків у селах Лубенщини продають плетені з лози кошики, брилі, обереги. Карлівщина відома писанкарством.

Миргород уславився курортами. Тут лікують недуги органів травлення і порушення обміну речовин. Миргородська мінеральна вода за властивостями подібна до тієї, що в Баден-Бадені — одному з найбільших курортів Німеччини.

Проте місцеві жителі скаржаться на пожовтіння зубної емалі.

— У питній воді багато фтору, тому емаль поступово жовтіє, — пояснює лікар-стоматолог із Миргорода Віталій Дмитрук, 29 років. — Це не впливає на здоров"я зубів. Порушується естетичний вид. Люди реставрують зуби чи ставлять металокерамічні коронки.

Миргородським дітям стоматологи рекомендують пити інші негазовані мінеральні води.

На Полтавщині також видобувають мінералку "Ізумруд" (Кременчук), "Гоголівську" (Шишаки), "Гребінківську воду".

За радянських часів Полтавський м"ясокомбінат виготовляв ковбаси на спецзамовлення для партійної верхівки

У Новосанжарському районі є мережа дитячих таборів відпочинку, а санаторій цілий рік приймає школярів.


42-річна Ольга Андреєва живе у російському Санкт-Петербурзі. Двічі на рік приїжджає до родичів у Полтаву. Звідси на гостинець свекрам везе пирятинський сир, сало, соняшникову олію і полтавський "Живий хліб".

— У нас популярная глобинская колбаса, — говорить. — А вот хлеба вкусного нету. В России продукты значительно дороже.

Ще за радянських часів Полтавський м"ясокомбінат виготовляв ковбаси на спецзамовлення для партійної верхівки. Сьогодні найпопулярніші сорти м"ясних виробів — торгових марок "Гостинець" (Полтава), "Фарро" (Кременчук) і "Глобино", фірм "Маяк" (Котельва) і "Заря" (Полтава).

Пирятин місцеві називають столицею сирів. Молочну продукцію до більшості населених пунктів області постачають із Лубен. Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів спеціалізується на виробництві дитячого харчування під торговою маркою "Нутрітек".

Кобеляцький район відомий "Білицькою згущенкою". Але два роки тому завод збанкрутував, тому в продаж надходить фальсифікат. Мають попит серед покупців халва, грильяж і печиво хорольського заводу "Нектар".

Із випічки популярні хорольські весільні короваї та полтавський "Живий хліб". Він корисніший від звичайного, бо спечений без дріжджів на заквасках, не черствіє тиждень. Але на 1–1,5 грн дорожчий.

На Карлівщині є перепелина ферма, де також вирощують фазанів. По рибу раніше їхали до Градизька Глобинського району, але господарство там занепало. Рибний ринок у Градизьку — найбільший в області, хоча і стихійний. Із Диканькою асоціюється соняшникова олія під такою ж назвою.

За дореволюційних часів Полтавщина славилася горілкою. У Глобиному, Карлівці, Вишняках Хорольського району працювали спиртзаводи. Більшості з них уже не існує, окрім Полтавського лікеро-горілчаного. Часто на подарунок беруть керамічні посудини зі спиртним у вигляді козака чи козачки.

Зараз ви читаєте новину «Під маркою "опішнянська кераміка" продають підробку». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 83
Голосування Чому "Шахтар" слабко грає в обороні?
  • 1) продали Ракицького
  • 2) неуміння тренерів вирішити цю проблему
  • 3) недопрацьовує опорна зона
Переглянути
Погода