У Миргородському районі селяни знайшли новий спосіб продавати молоко. Об'єднуються з односельцями, які мають транспорт, шукають у місті постійних покупців. Молоко розвозять по квартирах.
— Десь перед Новим роком зайшла до мене сусідка. Каже, чоловік із Шахворостівки молоко пропонує, не хочеш стати його клієнтом. Я погодилася. Не жалкую, — розповідає мешканка будинку на вул. Багачанській. Не називається. — Живу на шостому етажі. Молоко приносить у квартиру. У під'їзді в нього купують душ вісім. Я беру раз на тиждень 3-літрову банку за 18 гривень. Прошу вечірнє. У ньому більше жиру. Ставлю у холодильник. Коли зсядеться, знімаю вершок. Сметани до півлітра маю. У магазині за неї віддала би 8 гривень, за літр молока стільки ж. А так економлю не менше 10 гривень.
Молокопереробні підприємства у населення закуповують молоко по ціні 2–2,3 грн/л. На місцевому ринку за літр просять 7–10 грн.
— У Миргород почав возити недавно. Життя заставило, — каже 75-річний Микола Сінельник із села Любівщина. — Раніше було три корови, тепер їх тримати невигідно. Маємо одну, може, й ту здамо. Переробники скуповують молоко за безцінь. Комбікорми ростуть у ціні кожен день, а на самому сіні багато не надоїш.
Селяни неохоче розповідають про прибутки.
— Учора у сусіда була податкова. У селюка від роботи спина не розгинається, руки, мов шкурбани. А як заробить гривню, так налоговики тут як тут, — говорить житель села Деркачі. Просить не називати його. Возить до Миргорода молоко власним "жигулем". — Маю корову, молоко беру у сусідів. До міста привожу 12–15 3-літрових банок. За один привіз заробляю 300 гривень. Якби здавав заготівельникам, за стільки ж молока мав би 80 гривень.
Спеціалісти відзначають: поголів'я корів зменшується щороку. Причина — низька закупівельна ціна на молоко та збільшення вартості кормів.
"З однієї корови не заробиш. Навіть на бензин не відіб'ється"
У Гадячі селяни продають молоко з машин. Їздять біля дворів, гукають господарів. За літр просять 6 грн. Парене віддають за 7–8 грн.
— Молоко збираю із шести дворів. А городянам кажу, що все своє, від однієї корови. Інакше брати не захочуть. Люди зараз балувані. З однієї корови нічого не заробиш, навіть бензин не відіб'ється, — розповідає Наталія. Прізвище і село просить не називати. У Гадячі має дві точки. — Замовляють парене молоко, сир. Дома парю у великій каструлі півдня, потім розливаю по банках. Багато людей відмовляються брати у бутилках, то маю возитися з банками. Молоко збираю у родичів і сусідів по 4 гривні за літр. Вони задоволені, бо гроші віддаю зразу і більше, ніж у заготівельників. Продаю по 6, парене по 7–8 гривень. У неділю дорожче. Із чоловіком не працюємо. Нас навіть із біржі зняли, бо маємо такий бізнес.
Коментарі