"Газета по-українськи" розпитала у відомих в області людей про їхні історії знайомств із коханими. Подружні пари, котрі живуть разом не одне десятиліття, поділилися секретами міцного шлюбу.
Нардеп, голова Полтавської "Просвіти" 63-річний Микола Кульчинський із дружиною Раїсою познайомився на весіллі шкільного товариша. Був боярином, вона — старшою дружкою.
— Побачив її вперше таємничою та незвичайною, — згадує Микола Георгійович. — Вразили зелені очі, витончені риси обличчя, вишукана українська мова. Вона поїхала додому в Полтаву, а я залишився в батьків у Новомосковську Дніпропетровської області. Кожен день відчував, що хочу її побачити й життя мені без того немає. Узяв та поїхав у Полтаву. Рік їздив, а потім переїхав назовсім.
Весілля гуляли в квартирі тітки дружини. Іншого варіанту не мали.
— Було свято затишне і тепле, — розповідає. — Але цікаво було, бо мої батьки дисиденти. Батько був політв"язнем. Її родичі, навпаки, просувалися по партійній лінії. Як два світи зіштовхнулися. Але всі були українцями, добрими та чесними, тому порозумілися. Я теж був тоді політв"язнем. Її батьки думали, урка, але швидко розібралися, що й до чого.
Разом Кульчинські живуть 37 років. Мають двох дорослих дітей Романа та Лесю, онуків Соломію й Арсена. Раїса Максимівна — директор невеликого поліграфічного підприємства в Полтаві.
Заступник голови Полтавської облдержадміністрації Надія Мякушко, 53 роки, з чоловіком познайомилася на балетній виставі у Львівському оперному театрі. Обоє тоді навчалися у Львівському політехнічному інституті.
— Дивилися виставу "10 днів, які потрясли світ", — розказує Надія Семенівна. — Балет мені не дуже сподобався, а от хлопець із синіми очима, що сидів кількома рядами позаду, — дуже. Після тієї вистави, мабуть, три місяці ходили та просто дивилися одне на одного. Не наважувалися зробити перший крок.
Почали зустрічатися на третьому курсі вузу, одружилися на п"ятому.
— Весілля було молодіжне, у студентському клубі. Я сукню собі шила. Вона мала довгий шлейф, який несли мої маленькі племінники. Це було 26 травня, надворі все буяло та цвіло.
Разом подружжя 35 років. Мають дорослого сина.
Батьки думали, урка, але швидко розібралися
— Не знаю, чи це таємниця міцного шлюбу, але я ніколи не допитувалася в чоловіка того, про що він не хотів сам розповідати, — зауважує Надія Семенівна. — Даємо одне одному велику долю внутрішньої свободи. Цьому вчу сина та невістку.
8 березня познайомився з майбутньою дружиною мер Кременчука 60-річний Микола Глухов.
— Училися в технікумі. Зібралися групою, запросили дівчат, — згадує. — Вона була блондинка, невисокого зросту, дуже скромна. Цим і сподобалася. Відразу сказав, що будемо зустрічатися. Потім пішов у армію, вона мене дочекалася.
Весілля гуляли на 60 осіб у Нових Санжарах, де жили батьки молодого.
— Були наші традиції — викуп нареченої. Вона з Брянської області Росії. У них такої традиції хоч немає, але її родичам дуже сподобалося. Вони в мене за Валентину всі гроші забрали, друзі теж кишені вивернули.
Разом живуть 38 років. Мають двох дітей та трьох онуків.
— Якщо вдома не буде порозуміння, кожен буде визначати свою першість — не буде в родині спокою та благополуччя, — говорить Микола Володимирович.
Валентина Петрівна на пенсії. Доглядає хвору матір, яку перевезла з Росії.
Меру Гадяча 56-річній Тетяні Савченко майбутній чоловік допоміг перевезти речі до квартири.
— Отримала однокімнатку. Попросила сусіда допомогти, — розповідає Тетяна Миколаївна. — У нього гостював племінник — мій майбутній чоловік. Високий, статний, із чорними вусами, справжній козак. Такий і залишився, тільки чуб із чорного став сивим. Разом уже 30 років.
Пишного весілля не було. У Тетяни Михайлівни на той час померли батьки. Зареєструвалися та зібралися з найближчими родичами на вечерю.
— Ще й світло вимкнули, то ми святкували романтично, при свічках, — сміється. — Відзначили вже перлове весілля. Чоловік, як годиться, перли подарував. У житті мусить бути повага та довіра одне до одного. Ми обоє на керівних посадах. Чоловік — начальник виробництва Качанівського газопереробного заводу. Але не мали одне до одного жодних підозр. Виховали двох чудових синів.
39-річний Олександр Русін, заступник міського голови Полтави, познайомився зі своєю майбутньою дружиною Наталією у друга на весіллі.
— Кращий друг Сергій запросив свідком. Коли викупляв наречену, її сестра Наталка виторгувала в мене всі гроші. Цим, мабуть, і захопила моє серце. Потім почали зустрічатися.
Весілля Русіних відбулося в Нових Санжарах, на батьківщині Олександра, в колишньому піонертаборі "Буревісник".
— Це було 9 лютого 19 років тому. У нас було до сотні гостей. Після весілля повернулися до Рязані. Там у нас і народилася донька Крістіна. Згодом переїхали в Україну і вже проходили службу в аеромобільних підрозділах у місті Хирів на Львівщині. Моя дружина також пішла служити за контрактом у мінометну батарею зв"язківцем. Я тоді був заступником начальника штабу, потім начальником окремої військової частини. Наталія служила, як і всі жінки — ходила на полігони, навіть стрибала із парашутом.
У Русіних двоє дітей — 18-річна Крістіна і Данило, 11 років.
Олександр та Наталія хочуть обвінчатися. Кажуть, не тому, що так зараз модно, а що так воно і має бути в щасливих сімейних пар.
3 
35413
Коментарі