Агропромисловий комплекс сьогодні — ледь не єдина галузь, яка, попри кризу, забезпечує експорт і надходження валюти в Україну. Зернотрейдери заявили, що зможуть продати близько 8 млн т зерна. Полтавщина в АПК — один із передових регіонів, проте до посівної фермерські господарства готові наполовину.
— Із посівним матеріалом і пальним проблем немає, а от добривами сільгосппідприємства забезпечені тільки на 50 відсотків, — пояснює Сергій Фролов з обласного Головного управління агропромислового розвитку. — Розглядаємо можливість залишити більше площі під пар. На кінець літа прогнозують засуху, тож на цих площах буде доцільним накопичити вологу і посіяти озимі під урожай 2010-го.
Зернових в області планують сіяти 65%, із них 20% — пшениці.
— Структура посівних площ збережеться, — каже Фролов. — Проте очікувати такого врожаю, як торік — 4,5 мільйона тонн, — себе дурити. Але те, що будемо мати більше трьох мільйонів тонн — це однозначно.
Голова облдержадміністрації 55-річний Валерій Асадчев вважає, що уряд має простимулювати посівну:
— Для аграріїв зараз найважливіше, щоб уряд віддав гроші за озимину і розрахувався по тій кредиторській заборгованості, яка виникла у минулому році. Якщо він так зробить, а також допоможе з перекредитуванням, це буде непоганий стимул для початку весняних робіт. Цього року за озимину уряд має віддати 15 мільйонів гривень, за кредити — 8 мільйонів гривень. Гроші обіцяють. Програму закладено в бюджет. Та кажуть, що відтермінована десь на грудень. Але навіщо нам ці гроші в грудні? Все треба давати вчасно.
Прем"єр-міністр Юлія Тимошенко пообіцяла аграріям 10 млрд грн із держбюджету. Озвучена сума держпідтримки майже вдвічі менша за торішню (19 млрд грн). Та селяни сумніваються, що їм дадуть і ці гроші.
4 лютого уряд видав постанову про забезпечення сільгосппідприємств пільговим пальним. Валерій Асадчев каже, що аграрії вже давно запаслися ним, бо не чекають допомоги від держави.
— Минулого четверга мені сказали отримати пільгову солярку, яку Кабмін виділив для посівної, — говорить директор сільгосппідприємства ім. Калашника у Калашниках Полтавського району Іван Степаненко, 47 років. — При моїх 4,5 тисячі гектарів дають 5642 тонни солярки. Нею господарство не обсіється. Це просто смішно, ніби дати й не дати. Та й ціна я б не сказав що пільгова — 4 гривні, коли ми брали по 4,1 гривні. Власними силами закупили 200 кубометрів солярки. Її вистачить до збирання ранніх зернових, поки підуть гроші за ріпак.
Фермер повісився, бо не міг оплатити кредит
Найбільшою проблемою Степаненко вважає курс долара:
— До нього прив"язують засоби захисту рослин, запчастини, міндобрива, паливно-мастильні матеріали. Причому не тільки імпортного виробництва, а й українського. Не можу зрозуміти, чому вітчизняне залежить від валютних коливань. Раніше диск до дискової борони був 150 гривень, сьогодні — 490. Є різниця?
2008-го сільгосппідприємство отримало 1 млн 20 тис. грн дотації від держави.
— Цього року нічого не чекаємо, — каже аграрій. — У нас немає спонсорів, дядьків із мішками грошей, тому доводиться працювати з кредитами. Але коли кредити були під 17 відсотків, нам держава компенсувала. А як сьогодні під 30, і то не дуже можна взяти, ніхто не дає ніякої компенсації. Як під такі відсотки брати кредити і як виживати? На це питання ніхто не відповість.
Із кредитними ресурсами проблеми мають усі сільськогосподарські підприємства.
— Банки виконали прохання Тимошенко пролонгувати аграріям кредити. Але під 29 відсотків. Уявіть, яке це ярмо! — обурюється голова обласної асоціації фермерів Микола Горошок. — Півтора місяця тому в Решетилівці фермер повісився, бо не міг оплатити кредит. Майно і житло було в заставі, колекторська фірма приїхала його описувати. А ввечері він знайшов, на його думку, єдиний вихід — немає боржника, то немає й проблеми. У Козельщинському районі фермер просив, щоб йому пролонгували кредит. Банкіри дуже повільно йшли назустріч. Той перехвилювався, прийшов додому. Сказав дружині, що йому погано, приліг. І не встав більше. Держава нібито обіцяє компенсацію, але невідомо, коли вона буде.
Минулого тижня голова облдержадміністрації зустрівся з головами наглядових рад банків:
— Щодо перекредитування і пролонгації надійшло пропозицій на 300 мільйонів, — каже Валерій Асадчев. — Банки прийняли рішення на 160 мільйонів гривень і на сьогодні виділили тільки десяту частину — 16 мільйонів. Це великий розрив. До того часу, коли треба буде виходити в поле, обіцяють дати обіцяну суму. Чи прийде більше, не можу сказати. Все залежатиме від банківської системи і від того, що буде робитися на курсовому ринку. Якщо не будемо завозити валюту, курс долара ніхто не втримає. Аграрна галузь сьогодні є провідною з точки зору надходження валюти, тому держава мусить її підтримати.
Міндобрива та засоби захисту рослин подорожчали більш як у півтора разу. Виробники пояснюють це зростанням ціни на газ.
— Торік тонна аміачної селітри на заводі коштувала 1400–1500 гривень. Тепер — 2200. А з доставкою до господарства виходить 2350, — зауважує Сергій Фролов з обласного Головного управління агропромислового розвитку. — Росія за ту ж селітру з розмитненням і доставкою просить 1800. Вони цього року зняли експортне мито на продукцію своєї хімічної промисловості. Та й торік російська селітра коштувала менше, ніж наша. Тоді хоч і була грошова компенсація від держави, але деякі господарства не хотіли з нею зв"язуватися і брали дешевшу російську селітру.
Засоби захисту рослин фермерам тепер вигідніше брати на кредитні кошти.
— Раніше 30 відсотків вартості ми платили одразу, а 70 виплачували по врожаю, — пояснює директор сільгосппідприємства у Калашниках Полтавського району Іван Степаненко — Вигідніше взяти під 30 відсотків кредит і одразу заплатити, а потім погасити. Бо фірми зараз прив"язуються не до курсу Нацбанку, а до міжбанківського курсу. Сьогодні він 9 гривень, а завтра може бути і 15. Якщо в серпні долар, скажімо, знизиться до 6 чи 8 гривень, то я все одно віддаватиму по 15.
Микола Кривич сіятиме нут
Фермер із Диканського району 52-річний Микола Кривич 18 років веде своє господарство без банківських кредитів:
— Живемо не в розкошах, вистачає на життя і виробництво. Борги — це зашморг на шию, краще без них. Стараюся вирощувати нові, нетрадиційні культури, які мають попит. Викручуюся потихеньку. Тільки в Україні починалася соя, узяв гарні сорти, насіяв, розмножив і продавав на насіння. Так вона коштує дорожче, ніж товарна. Тепер, коли її багато сіють, буду переорієнтовуватися на щось нове.
Цього року Микола Васильович планує посіяти нут.
— Це бобова культура, яку споживають мусульмани, — каже. — Має високий вміст білка. Після себе збагачує ґрунт азотом. Нут можна рано збирати і сіяти озимину. Для сівообороту він незамінний. Його можна продавати без усіляких дозволів і квот на експорт. Вирішили спробувати. Це секрет фірми, але вже є певні напрацювання по збуту. Добре бере Німеччина, араби люблять.














Коментарі