Нещодавно здійснилася мрія Ірини Жук — вона випустила книжку своєї поезії "Сім кольорів веселки". Презентація відбулася в школі в рідному селі авторки Дейкалівка Зіньківського району. Влаштували концерт, виконували пісні, декламували вірші, виступали вчителі й учні, закінчилося все виступом Ірини Андріївни. Влаштували свято сільський бібліотекар Галина Фастовець і Людмила Сук, шкільний бібліотекар.

Допомогли видати книжку начальник районного відділу в справах сім"ї та молоді Анатолій Олефір і директор місцевого сільгосптовариства "Благовість" Олександр Яременко.

Вірші Ірини Андріївни чудові: одні тривожать серце до сліз, другі наповнюють його радістю, треті радують око, четверті зворушують душі і змушують замислитися:

Життя — це шлях, де тисячі доріг,

Які не мають ні кінця, ні краю.

І не відомо, як цей шлях проліг,

Й куди веде: цього ніхто не знає.

Життя — це мить, яку не зловиш ти,

Вона не довша, ніж єдине слово.

І лиш тоді, зумівши все пройти,

Цей довгий шлях ти починаєш знову.

Вірші Ірина пише з 13 років. Школу закінчила зі срібною медаллю. Нині їй 28. Із чоловіком Олександром живуть у Полтаві. Виховують доньку Валерію. Ірина працює викладачем іноземної мови в Полтавському технікумі харчових технологій. До цього вчителювала в Дейкалівці — викладала німецьку мову. У мене була класним керівником. Вона стала для мене не просто вчителем, а й хорошою подругою. Уроки з нею пролітали швидко і не скучно, її предмет любили і знали всі. У 2005-му Іра взяла участь у конкурсі "Вчитель року" і перемогла в номінації "Німецька мова". А під час навчання в Полтавському педуніверситеті  перемогла в конкурсі педтехнологій, посіла перше місце в змаганнях із настільного тенісу. У 2000-му стала "Студентом року" в номінації "За спортивні досягнення".

×