Полтавка Тетяна Гузенко, 21 рік, минулого тижня купила кухонний комбайн фірми "Браун" із функцією соковижималки.

— Спочатку хотіла взяти соковижималку, — розказує. — Моїй доньці Лізі 3 роки. Вона любить соки. А нещодавно отруїлася магазинним соком у пакетику. Лежала в лікарні, виводили з організму ацетон. Вирішили з чоловіком, що краще купимо соковижималку і робитимемо соки вдома. У магазині вже подумали, що краще заплатити на 400 гривень більше й купити комбайн. Соковижималкою в ньому можна надавити до літра соку за раз.

Менеджер-консультант магазину "АБВ-техніка" в Полтаві Сергій Краснокутський, 25 років, каже, перед вибором соковижималки насамперед слід чітко визначитися, що потрібно від пристрою.

— Для переробки різної кількості плодів на сік потрібно використовувати різні моделі, — каже Краснокутський. — Це не означає, що з потужною машиною не можна приготувати склянку соку. Інша справа — невелика соковижималка буде досить швидко "убита" великими заготовками, для яких не призначена.

Соковижималки потужністю 400–600 Вт давлять сік на одну-дві склянки.

— Це "Мулінекс" за 429 чи 509 гривень, "Скарлет" за 419 гривень. У них потужність 400 Ватт. Або "Браун" на 600 Ватт за 477 гривень. Кожною можна переробити відро яблук, — пояснює Краснокутський. — Від 649 гривень коштують соковижималки, розраховані на більший об"єм. Наприклад, за 1249 гривень можна купити соковижималку польської фірми "Зелмер" на 800 Ватт. Чим більша потужність апарату, тим сухіший виходить жмих. Тобто із фруктів чи овочів видавлюється більше соку.

У соковижималках можна робити сік із м"яких фруктів чи ягід і з твердих — яблуко, морква, буряк.

— Ягоди обов"язково треба брати без кісточок, — пояснює менеджер-консультант. — А от томатний сік на електричній соковижималці не вийде. У деяких апаратах може сито забиватися. А в інших він хоч і виходить, але надто рідкий. А ми звикли, що томатний сік — обов"язково з м"якоттю. Та й колір у нього виходить блідий.

Соковижималки більшої потужності мають широкі горловини.

— В обрізану горловину треба класти фрукти й овочі, порізані на шматочки, щоб не перевантажувати мотор, — пояснює Сергій. — А в потужніші можна різати більшими шматками. Це економить час.

Пристрої для приготування соку бувають із пластиковим і металевим корпусом.

— Металевий — довговічніший. Навіть якщо соковижималка ненароком упаде, з нею нічого не трапиться. А пластиковий може тріснути, — продовжує Краснокутський.

У магазинах є кухонні комбайни зі спеціальними насадками, які теж можуть давити сік.

— Наприклад, "Браун К 700". У ньому соковижималка розрахована на один-два стакани. У комбайні фірми "Філіпс", що коштує 919 гривень, потужність дозволяє робити до двох літрів соку. Окрім того, в ньому ще є окремий контейнер для жмиху, — каже чоловік.

Найнадійнішими менеджер вважає соковижималки фірм "Філіпс", "Зелмер" і "Браун".

×