— Біля цієї дошки ще огорожу поставили б — так за неї трясуться, — розповідає старшокласник Полтавської гімназії N17, називатися не хоче. — Інтерактивна висить у кабінеті інформатики, тому працюємо з нею тільки на цьому предметі. За весь час нам її вмикали три рази. Двічі пояснювали, як працювати з комп"ютерними програмами "ворд" та "ексель", і коли у школі були гості. Пишемо на звичайній дошці, яка висить поряд.
Інтерактивну дошку за 25 тис. грн мер Андрій Матковський подарував гімназії торік у вересні. У місті такі є ще в школах NN 5, 9, 11 та в ліцеї N1.
— Вмикають дошку раз на місяць, але нас до неї не викликають. На ній працює вчитель, хоча й ми маємо право на ній писати, — каже учень середніх класів 17-ї гімназії.
На дошці за допомогою дотику можна переміщувати предмети, затемнювати певні області, зменшувати або збільшувати зображення. Пишуть на ній кольоровими маркерами, які стираються спеціальною гумкою. Комп"ютер конвертує написаний від руки текст у надрукований.
— Діти постійно працюють на дошці. З різних предметів роблять презентації, слайд-шоу, будують графіки та схеми, — запевняє директор гімназії N17 Олена Голтвяниця.
Коментарі