Рада ветеранів села Сазонівка Оржицького району порадилася й вирішила відсвяткувати 65-річчя визволення Кандибівки від німецько-фашистських загарбників.
Скласти сценарій для ведучого Віктора Миколайовича Масенка, організувати дітей із ближніх вулиць, підготувати з ними концерт доручили ветерану праці, колишньому завучу Кандибівської школи, дитині війни, випускниці першого післявоєнного випуску 1950 року, заступнику голови Ради ветеранів села Ніні Олексіївні Масенко.
23 вересня 2008 року дощ вщухає, вулицями села йдуть односельчани у Парк Слави, до мармурової стели морякам, які загинули на нашій рідній землі, захищаючи нам і сонце, і вітер, і дощ, і дитячий сміх.
Ніна Олексіївна нагадала, що 339 воїнів південно-західного фронту загинули, обороняючи наше село, із них 200 моряків Дніпровської флотилії. Із ними якір, який зберігається й сьогодні на мармуровій стелі. Згадано 1941 рік, вогненний вересень, братські могили. 207 жителів не повернулися до матерів, дружин, наречених.
339 воїнів загинули, обороняючи село
На маленькому кладовищі є могила, звідки переносилися останки загиблих воїнів, захисників нашого села. Усіх вибрати 1968 року було просто неможливо. Там гарний пам"ятник і осінні квіти.
Діти закликали присутніх не проходити осторонь братських могил, не вклоняючись солдатській славі, під обелісками зупинятися, приносити квіти. Бо лишила Батьківщина біля серця своїх синів, загиблих на війні.
До півночі линули пісні воєнних літ, українські народні. Віктор Миколайович привіз зі столиці бій курантів, голос Молотова, пісню "Вставай, страна", "Три танкиста", "День победы"... голос Левітана, Сталіна. Завмер зал, слухаючи це все.
Марія Петрівна Євченко, голова Ради ветеранів, с. Сазонівка Оржицького району
1 
1
Коментарі