— Поїхала складати іспит до педагогічного університету. Свою "тойоту" залишила біля навчального корпусу. Коли повернулася, на лобовому склі побачила наліплений папірець, — розповідає подруга Вікторія. — Чуть серце не стало. Думала, що штраф виписали за неправильну парковку. Батько за штрафи страх свариться. Довго я той папірець роздивлялася. Написано тільки ручкою "передзвоніть" і номер телефону.
Вікторія зачекала кілька днів.
— Подруги казали, може, якийсь дурачок прикалується. Та я з цікавості набрала номер. Відповів приємний чоловічий голос. Назвався Дмитром.
— Каже мені: "Девушка, я машинку поцарапал на бампере. Зацепил ключом от квартиры. Давайте встретимся, я вам дам деньги на ремонт".
Зустрілися із незнайомцем увечері. Той дістав із гаманця 300 грн.
— Дружньо погомоніли в кафешці, — усміхається Вікторія. — Він бізнесмен, їздить теж на "тойоті". Не думала, що люди такі совісні зараз бувають. Більше зустрічатися не пропонував. Точно чесний!
Люди трапляються різні, та все ж вірю, що добрих більше. Не так давно сестра Оксана їздила на весілля до одногрупниці. У потязі повісила на вішалку вечірню сукню. Коли виходила, там і залишила. Дві години сиділа на станції та ревіла. На весіллі позичила в подруги сарафан. Наступного дня їхала додому тим же потягом. Провідниця підійшла зненацька та поклала на коліна сукню. Оксана схопилася та поцілувала її. На наступній станції вибігла з потяга, купила вино та цукерки для провідниці.














Коментарі