10 березня в Полтаві на центральній вул. Жовтневій відзначали Масляну та Прощену неділю.
Уздовж вулиці встановили три сцени. Головну — біля Театру ім. Гоголя. З десятої ранку розставляють столи для торгівлі.
Натовп на вулиці дає дорогу дівчатам та хлопцям із барабанами. Вони вбрані в шаровари, обличчя розмальовані.
— Масляну святкують із давніх часів, — розповідає 32-річний Максим із міжнародного товариства свідомості Кришни. — Проповідуємо не індійську культуру, а прадавню українську.
О пів на першу з"являються артисти в українських костюмах, несуть на палиці вбрану в хустку фігуру жінки.
— Це Масляна, — перекрикує співи артист міського Будинку культури Євген Даневич, 38 років. — Її встановлять на головній сцені. Цього року опудало зими на святі палити не будемо.
Міський голова Андрій Матковський із архієпископом Полтавським та Миргородським Филипом їдять біля лотків.
— Дружина зготувала млинці з варенням, — хвалиться Андрій Всеволодович. — Сьогодні вперше в житті пробував із галушкою. Через постійні відрядження складно дотримуватися посту.
До свята батько мера Всеволод Матковський подарував 30 л вина. Із нього наварили глінтвейну (підігріте вино зі спеціями, лимоном. — "ГПУ"), яким пригощали полтавців безкоштовно. У торгових точках склянка цього напою коштує 8 грн.
Матковський із архієпископом Филипом підіймаються на сцену.
— Пробачте мене, — просить міський голова в полтавців.
— Пробачаємо, — гукають люди.
— Перед великим постом християни просять пробачення і самі пробачають образи, — пояснює архієпископ Филип.
У містечку майстрів продають картини, кераміку, вишиванки.
— Краще сьогодні пиріжками торгувати, — хитає головою продавець Андрій Татарінов.
О 14.00 святкування завершується. Люди збираються біля столів із млинцями. Продовжують частуватися.
Неодруженим на шию вішають дерев"яну колодку
— У період, коли починаються масляні святки, неодруженим чіпляють колодку, — розповідає учитель історії Великобудищанської школи Гадяцького району Віталій Сватковський, 27 років. — Спочатку дарують якийсь подарунок, а потім жартома — колодку. Це роблять, аби хлопець чи дівчина швидше одружилися.
Дерев"яний брусок, гілку, пеньок тощо вішають на шию на мотузці.
— Раніше колодки в"язали старим дівам і парубкам. А зараз усе перетворилося на жарт, — каже секретар Великобудищанської сільради Надія Ілляшенко. — Не варто цього робити. Людина може образитися.
Олена ЛУЦЕНКО
Коментарі