Навіть на пенсії колишній керівник духового оркестру Полтавського томпонажного управління "Укрнафта" Андрій Носач не пропускав жодного звітного концерту своїх учнів. У липні чоловіку несподівано стало зле. Він звернувся до військового шпиталю. Андрія Васильовича не стало дев"ять днів тому. 1 жовтня йому мало виповнитися 88 років.

— Він був життєлюб. Повторював, що проживе до ста років, — розповідає голова профкому Полтавського управління "Укрнафта" Ольга Рогачевська, 60 років. — На кладовищі онуки між собою перемовлялися. Казали, що дідусь був найщасливішою в світі людиною. Любив жартувати, що живе як міністр, у нього дім — повна чаша.

Андрій Носач народився 1919 року в Павлограді Дніпропетровської області. Пройшов фронт. Служив у аерофоторозвідці. Мав 31 нагороду.

Із дружиною Лідією познайомивя в 1943 році в Москві. Разом прожили 62 роки. Виховали синів Андрія та Ігоря. Обидва закінчили військові навчальні заклади. Виростили дідові двох онуків. З"явилися правнуки.

Носач, куди не переїжджав, скрізь садив дерева. Збудував три дачі. Казав дружині: "Давай хоть носки буду штопать, чтоб без дела не сидеть".

Поховали Андрія Васильовича на кладовищі в Розсошенцях у 101 квадраті, де хоронять знаних у Полтаві людей. Церемонію провели з салютом.

×