П'ятірка проблем, з якими стикаються під час оформлення землі. Опитали працівників Держкомзему й людей, які приватизували або приватизовують землю, оформлюють спадщину.
Великі черги. У понеділок, 5 грудня о 10.20 в приміщення Полтавського управління Держкомзему вбігає чоловік, поправляє коротке сиве волосся. Упевнено йде повз чергу й відкриває двері кабінету держреєстру. Його хапає за руку чоловік у чорній куртці, тягне на себе. Відвідувач ледь не падає, розгублено дивиться навколо.
— Я тільки спитати, на хвилинку, бо дуже поспішаю.
— Усі тут тільки спитати, — відказує чоловік. — Займай очєрєдь або йди звідси, бо поможу.
Люди сміються.
— Постояв би так як ми, то й не так озлобився б, — каже 50-річна Валентина Гришова.
Біля кабінету в черзі до 20 осіб. Двоє жінок не витримують, ідуть додому.
Щоб потрапити на прийом, люди приходять за годину до відкриття. Деякі відпрошуються з роботи.
Держкомзем приймає людей по 4 год. на день, із 8.00 до 12.00. Приймають трьох людей за годину.
— Черги, бо не вистачає людей. У нас працює лише дві реєстраторки. Фізично і технічно виконати роботу складно, — пояснює заступник начальника полтавського управління Держкомзему Алла Косик, 45 років. — Приймаємо по 4 години, бо інакше не встигали б з роботою. Першу половину дня оформлюємо документи, а другу скануємо їх і відправляємо до Державного земельного кадастру для перевірки. Там також скоротили кадри.
За безкоштовну приватизацію беруть гроші.
— Два роки тому Юлія Тимошенко зробила приватизацію безкоштовною, — говорить 40-річний Сергій. — А зараз мені кажуть, нема грошей.
— Постанова про безкоштовну приватизацію працювала один рік, — пояснює Алла Косик.
— Держава дала гроші на виготовлення технічної документації, але в серпні із Кабміну прийшла постанова про платні послуги. Тепер маємо два документи, в одному приватизація безкоштовна, а в другому — за гроші. При цьому безкоштовну приватизацію перестали фінансувати. Пропонуємо людям писати заяви, що вони бажають оформити документи за свій рахунок.
Високі ціни. Щоб оформити земельну ділянку треба близько 2 тис. грн. Пільг, знижок і розстрочок немає. Ціни встановлює Кабінет Міністрів України.
— За оцінку будівель і землі в землевпорядній фірмі заплатила близько 400 гривень, — говорить 69-річна Світлана Максимівна, рік оформляє спадщину. — У Держкомземі заплатила 300 гривень за реєстрацію, акт власності та кадастровий номер. Потім 300 — за висновок архітектора про обмеження використання землі. Усіх документів не згадаєш. У мене їх ціла папка, і за кожен треба було платити.
Люди говорять, за один похід у Держкомзем можна витратити половину пенсії.
Оформлення документів затягують. 50-річна Алла Павлик третій рік приватизовує землю:
— Працівники справу затягують. То документи не готові, то нема людей, то вони виходні, то заболіли, то закони міняються. У кінці жовтня сказали: через три тижні буде готовий акт на землю. Досі немає. Також працівниці гублять чеки та документи, тому краще робити для себе кілька копій.
Алла Павлик говорить, працівники Держкомзему погано пояснюють, які документи потрібні, через це багато людей просто заходять у кабінет і питають, що їм нести й скільки платити.
Для приватизації землі за містом треба написати заяву в райдержадміністрацію про дозвіл на виготовлення проекту землеустрою. У земвідділі зробити схему земельної ділянки, її схематичне місцерозташування із печаткою сільської ради. Дістати висновок архітектора про використання землі. Принести ксерокопію паспорта та ідентифікаційного номера. Мати по три копії кожного документа.
На присвоєння кадастрового номера чекають півроку. Його дають кожній ділянці з 1 січня 2010-го. Без номера землю не можна продати чи обміняти. Номер ввели, щоб не було махінацій із землею. Видають разом із приватизацією землі. Люди говорять, щоб його отримати, треба чекати півроку. Якщо ділянку приватизували до введення кадастрового номеру, щоб його отримати, треба оновити майже всі документи.
3 
1
Коментарі